Лисяча бухта стане заповідником
Верховна Рада автономії скасувала своє рішення про встановлення кордонів феодосійських селищ Курортне та Щебетівка. Депутати пояснили відміну свого березневого рішення тим, що
«знайшли забутий ними документ, ухвалений ще дев’ять років тому», за яким територію Лисячої бухти, біля якої розташовані ці селища, було зарезервовано під заповідник місцевого значення. Тож помилку усунули, нині проводяться заходи для створення заповідника місцевого значення Лисяча бухта. Цей оберіг давно став Меккою для туристів і пляжників.Ялта розшириться
Міська влада виділить під нове житлове будівництво майже 200 га землі, щойно будуть затверджені нові кордони Ялти, яка збільшиться на 800 га. Про це повідомив міський голова Сергій Брайко. Промзону тим часом скоротять і перебазують в інше місце. Ялту розширять аж до кордонів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. З них більше 400 га — це землі сільгосппризначення радгоспів-заводів
«Гурзуф» і «Лівадія» Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра». До речі, на останній сесії Ялтинської міськради депутати ухвалили рішення про обмеження продажу землі в центрі місті. Зокрема, до списку увійшли півсотні вулиць, скверів і площ, всі міські пляжі та набережна.Віктор ХОМЕНКО.
Озеро Синевир та Долина нарцисів мають шанс
Синевирське озеро, що на території Міжгірського району, та Долина нарцисів поблизу Хуста, на думку експертів, можуть претендувати на звання природних чудес України. Акція
«Сім природних чудес України» це продовження конкурсу «Сім чудес України». У ньому візьмуть участь геологічні об’єкти: гори, печери, вулканічні масиви, а також озера, річки тощо.Іван ГУДЗОВАТИЙ.
Закарпатська область.
Катастрофа нависла над карпатськими річками
Незаконний видобуток гравію у Чернівецькій області став не тільки прибутковою, а й дуже модною
«темою». За самоскид гравію правлять від 500 до 800 гривень, піску — 300—600. Нічого не вкладаючи, окрім вартості пального для самоскидів та навантажувачів, ділки багатіють на рівному місці, з нетерпінням очікуючи чергових повеней. Гірська вода на місце вибраної і задорого проданої гальки наносить нову її порцію. Не зупиняється забір гравію і після його категоричної заборони природоохоронними структурами у зв’язку з початком нересту риби. Нинішні теплі зими взагалі зробили гравійний бізнес всесезонним. Окрім всього, гравійна тема є хлібною для контролюючих органів усіх штибів. Тим часом недалеко до екологічної катастрофи, — каже начальник Чернівецького відділення Подільського управління охорони рибних ресурсів Ярослав Когутяк. У кожній річці риба має свої гнізда нересту, а мальки — місця нагулу. Завжди молодняк відгодовується на мілинах, які є найзручнішими і найдешевшими місцями забору гравію. Рибу винищують не тільки несанкціоноване вибирання гальки, а й ті підприємства, яким це дозволено під прикриттям так званих руслорегулюючих робіт, — констатує фахівець. Ці роботи закон зобов’язує погоджувати у тому числі з екологами та рибоохороною, проте руслорегулювальники у Чернівецькій області, схоже, й гадки не мають це робити. Водгосп без попереднього вивчення і узгодження місць вибору гравію зробив це в обхід екологів та природоохоронців. Вони дізналися про це не від основної руслорегулюючої структури, а від природоохоронного прокурора області, — стверджує пан Когутяк.На Пруті ситуація значно гірша, аніж на Дністрі. Там хоча б можна встановити штучні нерестові гнізда, чого на гірських річках не зробиш. Отож через рік—два такого газдування буковинські річки, де нині царює форель, можуть залишитися без риби. Хто зупинить тотальне вигрібання карпатських річок, якщо ігноруються навіть прокурори, рибоохоронний керівник сказати не готовий.
Цей процес завжди у полі зору депутатів обласної ради, які полюбляють робити об’їзди численних кар’єрів у заплавах річок, навіть фіксують номери машин та погрожують тим, хто відвантажує гальку і пісок, санкціями. Але все завершується нічим, точніше,
«відкатом», як стверджують обізнані. Ківш-другий, і витрати на візитерів перекрито.Сергій СУЛИМА.
Чернівецька область.
