18 лютого за 15 хвилин до 12-ї ночі реактивники зробили, як вони самі кажуть, крайній залп своїми «Градами». Почалась тиша, і обстрілів на околицях Дебальцевого не чути.
Українська артилерія і, зокрема, «Гради» відіграли ключову роль в операції наших військ на Дебальцівському плацдармі. Підрозділ втрат ні в живій силі, ні в техніці не має, хоча обстріли з ворожого боку велися безупинно, а в небі постійно ширяли російські розвідувальні безпілотники.
Як розповів один з командирів, реактивники, виправдовуючи своє ім’я, з’являються як град серед ясного неба і потім, після роботи, так само раптово зникають, ніби літня гроза. Артилерія, ракетна система залпового вогню БМ-21 «Град» — грізна зброя, для чотирьох машин мінімальний розмір цілі становить ділянку 400 на 400 метрів. А дивізіон «Градів», тобто 12 установок, накриває площу в 56 гектарів. І тут головне для артилеристів — точність. Вони ретельно перевіряють цілі, щоб грізна зброя не завдала шкоди мирним жителям. Росіяни такими почуттями не страждають. А те, що антиподи — росіяни, ніхто не сумнівається. Прості шахтарі та колишні трактористи не можуть упоратися зі складною технікою. Боєприпасів у реактивників достатньо, тільки машини вже дуже «дорослі». У противника вони всі новіші, з конвеєрів російського ВПК, чи пак з воєнторгу.
Воювати ніхто не хоче, це не приносить радості та задоволення. Українці змушені захищати Вітчизну. Після кожного залпу наші бійці кажуть: «Дай Боже, щоб це був крайній пуск!»
Фото автора.
