Таке явище на полях спостерігається не так часто. Як стверджують фахівці, з однієї насінини у таких зернових, як пшениця, жито, ячмінь, повинно виростати два, максимум — три колоси. Тоді можна очікувати повноцінний урожай високої якості. Нинішнього сезону зовсім інша картина. На окремих ділянках було підмічено, що у кожному кущі є до восьми—дванадцяти колосків. Але з прогнозами про те, що такий ріст дасть і підвищення врожаю у чотири—п’ять разів, треба бути вкрай обережним.
Це тільки на перший погляд такому масовому росту можна радіти. Насправді агрономи знають: що «щедріший» на кількість колосу врожай, то нижчою може виявитися його якість, бо, зрештою, не наллється потужними зернами.
Такі цьогорічні особливості агрономи пов’язують насамперед із доволі ранньою та теплою весною. В результаті розпочалось завчасне відновлення вегетації у озимих. А це спричинило надмірне кущіння.
На цьому фоні велика кількість вологи, що випала наприкінці травня і на початку червня, чого не спостерігалось вже багато останніх років, тривожить менше. Навпаки, коли надалі збережеться тепла погода, про що говорять метеорологи, то це тільки допоможе росту і розвитку багатьох культур, зокрема, кукурудзи, сої та соняшнику. А вони займають чималі площі.
Щоправда, деякі пропорції порівняно із минулим роком змінились. Насамперед це стосується кукурудзи. Нині на Хмельниччині вона росте на 210 тисячах гектарів —це на 45 тисяч гектарів менше, ніж торік. Таке відхилення може серйозно позначитись на загальному валові зернових, де кукурудза з її високою врожайністю відіграє не останню роль.
Тому вже тепер передбачається, що до минулорічного валу в три мільйони тонн зернових область не дотягне. У попередніх планах значиться цифра 2,8 мільйона тонн. Однак її зовсім не варто сприймати як зниження темпів виробництва чи поразку. Навпаки, кількість може перерости в якість, тому що господарства зробили ставку насамперед на найрентабельніші культури. Такою виявилася соя. За неї завжди платили добре: ціна практично не падала менше від чотирьох з половиною тисяч гривень за тонну. А нині можна продати і по шість тисяч. Зрозуміло, що йдеться про минулорічні запаси, і новий врожай традиційно підкосить ціну. Але не набагато. Тож тонни дешевшого зерна замінить дорожча соя. А головне — ті, хто її вирощував, практично ніколи не знали проблем зі збутом.
Правда, як буде нинішньої осені, сказати важко. Оскільки за вигідну культуру вхопилось чимало господарників, і пропозиція може суттєво зрости, а це, як правило, призводить до зниження вартості. Хмельниччина побила усі свої попередні рекорди з вирощування цієї культури, засіявши 220 тисяч гектарів. Це чи не у десять разів більше від звичного. Але у господарствах сподіваються, що не прогадали із вибором.
Таку надію мають і ті, хто відновив посіви цукрового буряку. Область має їх понад 45 тисяч гектарів — майже на третину більше, ніж вирощували минулого року. Цікавість до цукристих теж не випадкова, адже підвищення цін на цукор дає перспективи того, що й у цій галузі будуть прибутки.
Та поки що рано підраховувати як майбутній вал, так і гроші. Літо тільки розпочалося, і які нові погодні сюрпризи воно принесе на поля — невідомо. Принаймні після першої грозової декади дехто вже підраховує збитки, бо на окремі ділянки випав град і пошкодив рослини. А найбільш критичним і сповненим усіляких погодних сюрпризів в області вважається липень. Чим він порадує чи засмутить землеробів, ще побачимо. Наразі аграрії зробили все від них залежне, щоб отримати непогані результати. Та останнє слово, як водиться, за природою.
