Нині доводиться вкладати чимало коштів, але не зрозуміло, за якою ціною господарства зможуть продавати вирощене
Аграрії різко знизили темпи сівби ярих культур. Приміром, якщо на початку травня господарства щоденно засівали кукурудзою 150—170 тис. гектарів, то тепер — лише 10—15 тис. Загалом, інформує Мінагрополітики, кукурудза вже зростає на 4 млн. 772 тис. гектарів (97 відсотків від нещодавно підкоригованої прогнозної площі в 4,9 млн. га). Попередні плани міністерства, за якими культура мала б займати 5 млн. 136 тис. га, напевне, так і залишаться планами. Зниження рентабельності виробництва кукурудзи врожаю-2013 змусило аграріїв переглянути свої наміри щодо суттєвого розширення площ під цією зерновою. Власне, зазначають експерти «ПроАгро», цьогорічне збільшення у масштабах країни кукурудзяного клину пояснюється недосівом восени озимих культур і відсутністю у господарств великого вибору, чим ці землі засівати.
Водночас на соняшникових плантаціях пожвавлення. Достатня кількість у ґрунті вологи, запаси якої поповнилися завдяки рясним дощам, тому сприяє. Тож господарства Одеської (де відвели під олійну 302,2 тис. га), Полтавської (263 тис. га), Сумської (166 тис. га), Київської (109 тис. га), Тернопільської (17,6 тис. га), Івано-Франківської (14,3 тис. га), Чернівецької (5,1 тис. га), Рівненської (3 тис. га), Волинської (2 тис. га) областей практично виконали плани посіву, а Запорізька (457 тис. га), Кіровоградська (445 тис. га), Харківська (377 тис. га), Вінницька (173 тис. га), Черкаська (167 тис. га), Чернігівська (121 тис. га), Житомирська (46 тис. га) та Хмельницька (36 тис. га) успішно їх перевиконали.
Олія й надалі добре продається за кордон і забезпечує валютні надходження до скарбниці. Тому, попри те, що соняшник значно виснажує ґрунти, у владних кабінетах часто заплющують очі на розширення під ним площ. Та й непроста ситуація в країні вимоги контролюючих органів щодо дотримання сівозмін відсуває на задній план. Тут головне: дай Боже, хоча б щось посіяли!.. Адже кредитування сільгоспвиробників ускладнене, мало хто позичає, коли поруч проходять бойові дії. Пальне і добрива недешеві. Засоби захисту рослин надто дорогі, бо прив’язані до валютного курсу. Тобто, зараз доводиться вкладати чимало коштів, але не визначена ситуація, за якою ціною господарства зможуть продавати вирощене. А на сході країни плекати врожай нині хліборобам — представникам однієї з наймирніших професій — важко, якщо доводиться думати про свою безпеку та життя власних родин. Хто гарантує, що ближче до осені не відберуть вирощене для потреб революції? У господарників є техніка, ресурси, врожай... Виходить, і вони під прицілом, у них є що брати...
А серед гарантій, які можна хліборобам отримати напевне, — через ранню весну і жнива будуть ранні. Майже по всій території країни озимі зернові, а в південних регіонах — і ярий ячмінь уже в фазі колосіння. Ще кілька тижнів — і дозріє озимий ріпак. У Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях соняшник утворює суцвіття, тож, схоже, починатимуть збирати там олійне насіння вже в середині серпня...
Тим часом
Проблем з продовольством у 2014 році в Україні не очікується, запевнив заступник директора Інституту аграрної економіки Микола Пугачов під час круглого столу, організованого у столиці агентством «ЛІГАБізнесІнформ».
— Урожай, який дозріває, забезпечить достатній обсяг сільгосппродукції для громадян країни. Якщо зможемо створити умови для того, щоб він був зібраний, матимемо близько 55 млн. тонн зернових... Утім, — зазначив науковець, — варто говорити не тільки про наявність продуктів у державі, а й про економічну доступність продовольства. Іншими словами - про можливість громадян країни придбати ту продукцію, яка вирощена.
Фото автора.
