І вас тут вилікують... за наявності страховки

В Україні тільки говорять про можливість запровадження медичного страхування. Сусіди вже давно живуть за цією системою. У Польщі кожен працюючий відраховує дев’ять відсотків від зарплати до Національного фонду охорони здоров’я. Для фермерів — окреме страхування через спеціальні лікарняні каси. При цьому поляки мають право вибору лікаря та лікарні. Вони не прив’язані до свого району, як українці. Виходить, що гроші ходять за ними, і за бажання пацієнт із провінції може поїхати лікуватися в Краків або Варшаву.

Обласна лікарня в Перемишлі розрахована на 700 ліжок. Тут працюють 1700 осіб. Це сучасний медичний центр, обладнаний згідно з євростандартами. Лікарі кажуть, що сьогодні «дотягують» медзаклади до вимог Європи. Польща — член ЄС, отже, має відповідати. Тут справді все на благо здоров’я пацієнта — і медтехніка, і процедури, і профілактика, і реабілітація. Хабарів місцеві ескулапи не беруть. Але якщо пацієнт дякує — приймають і не вважають це злочином.

У лікарні функції між директором і його заступником розподіляються так. Перший — менеджер, здійснює загальне керівництво, відповідає за фінанси і технічне забезпечення. Другий — займається лікувальним процесом.

У Польщі розвинена сімейна медицина. Обслуговувати пацієнта можуть і приватні клініки. Їх теж фінансує фонд охорони здоров’я країни. Польський лікар повинен мати страховку на 4 тисячі євро. Інакше з ним не підпише контракт Національний фонд здоров’я. Цю страховку купує лікарня, якщо лікар там працює. Або він сам, коли в нього приватна практика. А в медзакладі, незалежно — приватний він чи державний, клієнт нічого не платить. На медичне обслуговування поляка в середньому щорічно передбачено 700—800 доларів.

Середня зарплата лікаря в обласній лікарні Перемишля — 500 доларів. Ще стільки само він може заробити на чергуваннях тощо. Повітова лікарня у Бржозові (райцентр) спеціалізується на онкології (на знімку). Тут функціонує Підкарпатський онкоцентр імені ксьондза Броніслава Маркевича; лікар одержує 2.600 злотих (близько 900 доларів). Таких у Польщі 22. Черг на операції практично немає. Тут оперують рак шийки матки, грудей, щитовидки. Роблять 1200 операцій на рік. Хворим району не треба їхати до міста в онкоцентр, чекати місяцями своєї черги. Допомогу, операцію і реабілітацію вони проходять за місцем проживання.

Лікар — престижна професія у Польщі. На відміну від медсестри. Багато польських лікарів працюють в Англії, Ірландії, у Європі. За кілька днів чергувань у клініках цих країн вони можуть заробити свою місячну зарплатню на батьківщині.

Директор повітової лікарні у Бржозові скаржився на брак медкадрів. Але взяти на роботу українського лікаря він може тільки, якщо той підтвердить свій диплом відповідно до стандартів Євросоюзу. Послугами польських медиків безплатно можуть скористатися всі застраховані громадяни країн ЄС.

Ліки в Польщі дорогі. В аптеках їх купують люди за свої гроші за рецептами і без. А в лікарнях пацієнтів забезпечують ними безплатно — із собою нічого не треба приносити.

«Швидка допомога» тут справді швидка. Приїжджає на виклик за 10—20 хвилин. В обласній лікарні свої карети «999». Повітові та міські лікарні укладають договори з фірмами медичного транспорту, і за першим сигналом машини виїжджають на виклик.

Є різниця між Україною і Польщею в сфері забезпечення медицини. Забезпечення матеріалами, устаткуванням і медикаментами. А ще — ставлення до хворих. Там вони справді одержують медичні послуги за високим класом, а не допомогу, як у нас. І ця послуга ними оплачується. Але з медицини в Польщі не зробили бізнес. Ця сфера цілком під контролем держави. Я переконалася в цьому, відвідавши польські лікарні: від обласної до районної, від приватної клініки до профілактичного санаторію. І, напевно, річ не тільки у високих податках на медстрахування, а й у менталітеті людей, котрі цінують своє здоров’я, і у відповідальності держави за здоров’я своїх громадян.

Київ—Перемишль—Любачів—Бржозів—Київ.

Фото Ярослава ДОВГОПОЛОГО.