Біля будинку Іванюків, що по вулиці Пушкіна у Костополі, хочеться стишити ходу. Квіти тут милують око від ранньої весни і до пізньої осені. Навіть куточки біля надвірних будівель зайняті під екзотичні кущі та квіти.
— Мабуть, дизайнер тут попрацював? — цікавлюсь у господині затишного подвір’я Алли Іванюк.
— Ні, ми з чоловіком самі були за дизайнерів. Він знається на деревах, кущах і травах, бо працює у лісовому господарстві. Я ж більше люблю квіти, — розповідає господиня. — І раніше, коли тут жили мої батьки, у нас завжди було багато квітів. На них знається моя мама — Лідія Семенівна Верхола. Цю традицію перейняла і я, хоча до маминого досвіду у квітникарстві мені ще далеко. Якби ви побачили її будинок у селищі Клевань, то одержали б ще більше приємних вражень від її квіткових соток.
Біля квітів, які плекає Алла Іванюк, часто просять сфотографуватися діти із сусідньої Костопільської спецшколи-інтернату. Бо такий екзотичний фон мало кого залишить байдужим. Квітникарка за покликанням, а бібліотекар за спеціальністю Алла Іванюк нікому в цьому не відмовляє: для того й квіткова краса, щоб нею тішились люди.

Костопіль
Рівненської області.