Сину незабаром виповниться п’ять років. На день народження він постійно просить купити яку-небудь тваринку. Особливо йому до вподоби птахи. Я не проти. Але мені здається, що він поки що не готовий і не зможе відповідати за неї. В результаті я не тільки витрачу гроші, а й матиму зайвий клопіт. Мало того, а раптом малюк заподіє шкоду тваринці?
Ольга ВЕРЕЩАК.
Чернігів.
Відповідає Ірина ГудІнова (Інститут психології):
— Не бійтеся завести тваринку в домі. Вона здатна робити дива з душею вашого маляти. Та й вашою також...
Дуже важливо правильно вибрати тварину. Краще нехай вона буде невеличка і вимагатиме від дитини мінімального, але регулярного піклування. Відкиньте міф про те, що тварина має бути підібрана за принципом «тільки гарні фізичні дані і модна порода». Частіше трапляється, що саме з тваринами без родоводів люди знаходять разюче взаємне розуміння і співчуття. Про ці тонкощі вибору варто пам’ятати тим батькам, котрі прагнуть якомога довше зберегти щиросердну чистоту дитини. Але головне: тваринка повинна сподобатися саме дитині (а не вам чи консультанту).
Птахи — гарний вибір. Для профілактики таких дитячих схильностей, як агресивність, лихослів’я, необов’язковість, звичка пускатися в самостійні «мандри», а також хапальні і силові дії для досягнення своєї мети, добре б завести папужку. Саме пташку можна покликати ласкавим словом, але «захоплення» руками виключене. Можливе лише легеньке торкання пальчиком. Це розвиває дрібну моторику рук, ніжність доторку, почуття міри в рухах, учить стриманості й уважності.
Незабаром величезне значення для маляти набуде слово. Адже, щоб покликати пернатика, йому доведеться освоїти ніжні слова. Спочатку батьки можуть запропонувати ласкаві слова і навчити трансформувати їх у нові. Наприклад: масик (маленький), смугастик, красунчик, чепурунка, щебетунчик та інші. Погане чи шкідливе поводження птаха позначте зрозумілим дитині словом «бармалейкін». Надалі ця «лайка» захистить дитину (а також її думки і вчинки) від більш грубих і лихих слів (думок, вчинків). Згодом, для наочного прикладу, грубо цитькніть на пернатика і поясніть малюку негативну реакцію птаха. Це закріпить неприйняття брутальності.
Мініатюрність пташки вимагатиме від дитини турботи й обережності — чудовий полігон для виховання відповідальності, почуття наставництва і заступництва. Маля зрадіє, що, оскільки вкладати спати починають із найменшого, він уже не останній у цій черзі. Легко привчити птаха, а згодом і дитину, до ранкового «привіт» і вечірнього «бувай». У майбутньому птах зажадає додержання набутої звички від усіх членів родини.
Вигадуючи різноманітні ігри для птаха (який так любить заглядати в різні щілинки і перебирати дрібні предмети в засіках юного господаря!), дитина зможе вдосконалювати свій інтелект і спритність.
Темперамент також зазнає певних змін: холерик стає менш різким у рухах, вгадує хід ситуації; флегматик переборює свою оспалість і недоладність; рухи меланхоліка стають чіткіші; а сангвінік вчиться стримувати свою надмірну жвавість.
Від дорослих потрібен оргмінімум: сітки на вікнах для позначення повітряного простору для птаха. І розуміння, що відтепер у домі дві дитини. Вони взаємно навчають і доповнюють одне одного. І разом їм удвічі веселіше.
