Приміський потяг зупинився на невеличкій станції. 84-річна бабця важко долала сходинки вагона. Лякало її й те, як вона зіскочить на платформу, що була досить низько. Тим паче старенька тримала в руці ще й целофановий пакет і ціпок, який допомагав їй утримувати рівновагу на слизькій дорозі.
— Давайте, я ваш пакет потримаю! — запропонував із платформи юнак.
— Дякую, синочку! — сказала бабця, подаючи йому пакет із покупками.
Допоки бабця “приземлялася”, молодик накивав п’ятами, прихопивши чужий пакет. Ніхто не зупинив злодія, бо на платформі були лише жінки та літні люди, для яких марафон по зимовій слизоті виявився непосильним випробуванням.
Тим часом бабця, котру оточили знайомі, тихенько схлипувала. Одна з жінок пояснила:
— Я живу по сусідству з бабцею Ганною. Вона самотня. Її єдина донька давно померла. Нікого, крім онуки, в неї немає. Та вислала бабусі сто гривень на продукти, бо старенька вже не в змозі тримати якусь живність — літа беруть своє. Бабця зібрала останні сили й поїхала на базар у райцентр по сало, щоб було чим засмачити юшку. А пакет із покупкою, самі бачили, вкрали...
Бабця ще трохи погорювала, а потім почала втішати сама себе:
— Нічого, ще трохи олії маю, картоплі, вермішелі. Якось до пенсії протягну...
Серце краяли слова старенької, котра стала жертвою юного негідника.

Рівненська область.