Я — постійний читач і шанувальник вашої газети. Навчаюсь у 8-Г класі Ємільчинської загальноосвітньої школи №1. А на сторінках «Голосу України» хочу висловити власну думку з приводу технічного прогресу. Я вітаю його, але мене турбує ставлення людей до нього.
З розвитком технологій людство дедалі більше цікавиться віртуальним світом і забуває про світ книжковий. Усі знають, що комп’ютери і телевізори шкідливі для здоров’я, але нас все одно приваблює ця техніка. Чому? Просто цікаво — відповідаємо. Але за цими начебто спокійними і корисними «іграшками» ховається потужна машина, яка висмоктує з людини всю енергію, її власний світ. Схоже, ці віртуальні «іграшки» — новий різновид наркотиків, а хвороба «комп’ютероманія» інфікує дедалі нових і нових прихильників. І не останньою причиною поширення в суспільстві жорстокості, я вважаю, саме «вбивчі» комп’ютерні ігри.
Так, прогрес не зупинити. Людина прагне нових знань, нових розваг. Але ж комп’ютер псує очі, порушує психіку людей, врешті-решт випромінює радіацію! Ще не оговтавшись після Чорнобильської катастрофи, ми все одно прагнемо якомога більше часу проводити біля опромінюючої техніки. Хіба потрібні країні люди, котрі безвідповідально ставляться до власного здоров’я?
Єдиним правильним рішенням в цьому випадку, гадаю, є обмеження роботи із сучасною технікою. А також пильна увага до здобутків наших предків, до мудрості віків, закарбованої у мільярди книжкових томів.

Ємільчине
Житомирської області.