Івана Титовича Данильченка з Іванівки Щорського району на Чернігівщині забрали на фронт вісімнадцятирічним. У 1943 році відразу мобілізували на Дніпро. Не видали навіть військової форми, багато хто не отримав зброю. Тисячі загинули на переправі біля Лоєва! І під наступним селом Липняки. Пронизала ворожа куля там і його. Лежав два дні на полі серед убитих непритомний. Коли хлопці з поховальної команди кинули його до братської могили, очуняв. Так потрапив до госпіталю, став на все життя інвалідом.
До редакції «Голосу України» Іван Титович написав листа. «Я прожив 80 років, а не бачив на власні очі жодного кореспондента. Я б йому розказав про своє горе». А воно в нього таке. Дружину паралізувало. Доглядає за нею дочка у сусідньому селі. Іван Титович порається по господарству сам. Але хочеться дізнатися, як там дружина, поспілкуватися і з сином, і з дочкою, іншими рідними. Усе-таки здоров’я має слабке, навіть нарубати дров уже не може. Але телефон ось уже кілька місяців мовчить. Скільки він не передавав поштовиками, сільським головою, щоб відремонтували лінію, та все по-старому. А рахунки на оплату послуг надходять регулярно. Я взяв слухавку в його будинку — там щось монотонно гуло-дзижчало.
Сусідка-вчителька Раїса Іванівна Осипенко, дружина сільського голови, підтвердила:
— І в нас телефон десь з липня не працює. А як і працював, то через день. Тільки заморосить дощ — не додзвонишся в район.
У Щорському цеху електрозв’язку №15 Чернігівської дирекції «Укртелекому» трохи здивовані, що в І. Данильченка не працює телефон, бо у картці споживача нічого не зафіксовано. Торік, до речі, згідно із записами в ній ветерана «телефонізували» чотири рази, у першому півріччі цього року — стільки ж. Очевидно, ніхто нічого не передавав про зіпсовану лінію? Чи вирішили не записувати до картки споживача, переконавшись у марності ремонту телефонної лінії? Схоже, остання версія має підгрунтя. Як пояснив начальник цеху електрозв’язку №15 Микола Маклюк, в Іванівці дуже стара телефонна лінія, встановлена до 70-х років.
— Ми подали заявку до Чернігівської дирекції «Укртелекому» на видачу матеріалів для заміни повітряних ліній на кабельні для кількох сіл, — повідомив він. — Але, на жаль, Іванівці не пощастило. Наші зусилля були спрямовані на заміну повітряних ліній до інших сіл. Сподіваюся, наступного року розв’яжемо проблему і для Іванівки.
Що ж, така перспектива вселяє надію, що іванівці скоро спілкуватимуться зі світом довкола села телефонним зв’язком. Але поки що не треба забувати і про стару телефонну лінію. Важко селу, де переважають в основному ветерани без телефонів.
