Село Красногорівка, що на Полтавщині, розташоване на трасі Харків—Київ. Тут маленькі села, а навкруги — мальовничі сади й ліси. Трохи далі тече річка Псьол. У цій надзвичайно красивій місцині й минули дитячі роки Віктора Єлфімова — нині відомого майстра декоративно-ужиткового мистецтва, члена правління Калінінградської спілки художників Росії.
Вітя почав малювати ще в ранньому віці. Вже школярем брав участь у різних конкурсах та виставках. Закінчив вісім класів, вступив до Миргородського керамічного технікуму, де в 1971 році здобув спеціальність художник-керамік.
У Миргороді познайомився з Валентиною. І коли хлопця забрали в армію, вони мало не щодня писали одне одному листи. Згодом Валя переїхала до сестри у Калінінград, і Віктор, відслуживши, знайшов її там. Вони одружилися.
Подружжя Єлфімових півстоліття свого життя присвятило улюбленій роботі (Валя працювала разом з чоловіком художником-кераміком). Були виставки у Москві, Ленінграді, Вільнюсі, різних містах Польщі. А в 1981 році Єлфімових прийняли в члени Спілки художників Радянського Союзу.
В листопаді 2001 року — як подарунок до їхніх 50-річних ювілеїв — у будинку художників відбулася персональна виставка подружжя. Відвідувачі говорили про їх надзвичайний талант. Адже вони не лише відчувають красу природи, а й вміють насолоджуватися нею та відтворювати її у своїх картинах.
У сім’ї Єлфімових виросли дочка та син. Олена закінчила факультет іноземних мов, вийшла заміж, зараз виховує сина. А Сашко після закінчення ліцею за спеціальністю автомеханік хоче вступати до вузу.
Мама Віктора Єлфімова поховала в Красногорівці своїх батьків і тепер живе в сина у Калінінграді. Інколи на життєвому шляху трапляються труднощі, проте дружня родина їх легко долає. І хочеться, щоб таких родин, як Єлфімови, на нашій землі було більше!
Меланія СМОВЖ, учителька-пенсіонерка.
Довгалівка
Полтавської області.
