Рейтинги середніх освітніх закладів зазвичай вираховують за результатами іспитів та кількістю медалей у випускників. Проте реальну картину і престиж закладу визначає інша цифра. А саме — скільки випускників після отримання атестату зможуть гордо назвати себе студентами. У Першої козелецької гімназії із року в рік ця цифра сягає рекордних позначок: цього літа вступні іспити успішно склали 37 із 40 випускників. А торік у вузи вступили всі 100 відсотків колишніх гімназистів!
Секрет такої ефективності освіти не лише у високопрофесійному педагогічному колективі. Просто вірус жаги до навчання оселився в цих стінах набагато раніше, у 1911 році, коли тут була відкрита земська жіноча чотирикласна школа. Відтоді вона не раз змінювала статус, а в 1996 році стала гімназією (як кажуть, єдиною, що розташована не в місті!).
Останній етап «еволюції» став можливим завдяки Олександру Михайличенку, котрий очолив школу в 1990-му. На його рахунку такі нововведення, як шкільний автобус, котрий щоранку за три ходки привозить до храму наук 164 учнів. Або пошук спонсорів, котрі провели газ до гімназії і наладили опалення. І найважливіше — договори з тими самими вузами, котрі дають змогу старанним гімназистам після співбесіди потрапити до престижних вузів Чернігівщини та Києва.
Поки що Олександру Олександровичу не доводилося червоніти за жодного з випускників. І не останню роль у заохоченні до навчання відіграє місцева система стимулювання: вираховують середній бал кожного учня і класу, а приз найкращим — екскурсії Україною.
А ще діти з задоволенням беруть участь у позакласному житті гімназії: у художній, хореографічній та літературній студіях; гуртом вони заклали сад із 46 фруктових дерев і 36 декоративних кущів. Щоб розквітав разом з гімназією.
