Ще з молодших класів Лариса була гордістю школи: вчилася лише на п’ятірки, завжди здобувала перші місця на олімпіадах. Вчителі нахвалювали ученицю і пророчили велике майбутнє десь за кордоном. Вважали, що наша країна не зможе достойно оцінити знання дівчини. Але шкільні роки промайнули швидко, і настала хвилина останнього дзвоника. Екзамени, випускний бал, усі були щасливі. Усі, окрім неї...
Що далі? Куди йти, щоб далі вчитися? Грошей у родині навіть на квиток до міста не вистачило. До того ж мама не була байдужа до пляшки. Тож довелося дівчині залишитися у своєму містечку, де немає перспектив ні з навчанням, ні з пристойною роботою. Друзі, звісно, заспокоювали: «Не турбуйся, Ларисо! Ми тобі допоможемо. Наступного року обов’язково до столиці поїдеш».
Настала осінь, друзі роз’їхалися по великих містах. А найкраща учениця залишилася вдома із старенькою бабусею, яка весь час на неї гримала і казала, що дівчина — нездара. Згодом сусіди стали помічати, що Лариса разом з матір’ю частенько буває нетверезою. Далі — гірше. І щоб заробити на пляшку для себе і батьків, дівчина продавала єдине, що в неї було, — своє тіло. Коли знайомі питали, навіщо вона це робить, Лариса опускала очі й тихо відповідала: «Їсти хочеться...».
Минув ще деякий час, і здавалося, доля нарешті усміхнулася дівчині — вона вперше закохалася. Олег у школі ніколи не насмілювався підійти до розумниці, але тепер до міської повії підходили всі. Він давав їй гроші, по-своєму опікувався. Люди подейкували, що Олег навіть одружитися хотів. Та, певно, не судилося.
Якось уранці до міського РВВС надійшов сигнал, що в будинку Ларисиних батьків хтось кричить. І хоча міліціонерам не раз доводилося втручатися в їхні п’яні бійки, все ж вирішили перевірити. Двері були відчинені, а у кімнаті на підлозі — калюжа крові... Тіла Ларисиних батьків правоохоронці знайшли на дивані. А налякана дівчина благала визволити її з погреба. І лише у відділі міліції потерпіла розповіла про те, що сталося.
Увечері прийшов Олег. Він був роздратований, до того ж посварився з її батьками. Хлопець розлютився, схопив сокиру і вбив обох. Кохану, щоправда, пожалів і зачинив у погребі.
Олега посадили до в’язниці, а Лариса залишилася з бабусею. Влітку приїхали однокласники, які вже стали студентами другого курсу. Деякі намагалися уникати дівчини, інші презирливо дивилися вслід. Та ніхто й не згадав, що саме цього літа вони обіцяли допомогти їй дістатися столиці...
