Днями всі ми відзначили День фармацевта. Це професійне свято стосується всіх. Тому що, напевно, немає в країні людини, яка не стикалася б з продукцією фармацевтичної промисловості. Свій здоровий спосіб життя так чи так ми підтримували пігулками, таблетками, порошками і вакцинами.
Ще донедавна асортимент вітчизняного фармринку був досить обмежений. У часи дефіциту процес «діставання» потрібних ліків прирівнювали до подвигу. Нині аптечні прилавки багаті на усілякі медпрепарати українського і закордонного виробництва.
Однак, за даними проведеного торік Держкомстатом дослідження про доступність для населення медпослуг і лікарських засобів, третина українських сімей, члени яких потребували медичної допомоги, не змогли ними скористатися. Головною причиною цього більшість респондентів назвали занадто високу вартість ліків, виробів медичного призначення і послуг системи охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я України оголосило про створення державної програми забезпечення населення лікарськими засобами. Цей документ нібито має гарантувати народу доступність медпрепаратів, їх якість і безпеку.
Утім, хай що б там заявляли високопоставлені чиновники про зниження цін на медпрепарати, це, схоже, лише популістські гасла. Об’єктивно таблетки і пігулки в Україні стати дешевими не можуть. Адже собівартість фармпродукції становлять сировина (її переважно закуповують в іноземних постачальників. З 1 січня введено акцизи на спирт), устаткування, робоча сила тощо. Виходить, щоб знизити ціни на ліки, треба припинити платити фармацевтам і робітникам на наших підприємствах? До того ж завважимо, що весь фармакологічний імпорт (готова продукція і сировина) країна закуповує за євро. Торік, наприклад, євро подорожчав на 30 відсотків, і це позначилося на формуванні цін. Фахівці пов’язують зростання цін на фармпродукцію ще і з 30-відсотковою аптечною фіксованою націнкою, установленою, а точніше відновленою, позаторік. Через неї аптекам вигідніше реалізовувати дорогий імпортний асортимент, аніж дешевий наш.
От і виходить, що теоретично ми маємо право і можливість (з огляду на широкий вибір вітчизняного фармаринку) купувати потрібні нам ліки. Епопею дефіциту медпрепаратів ми вже пережили. Тепер актуальним для більшості співгромадян є дефіцит коштів для їх купівлі.