Щороку в Україні ускладнену травму хребта дістають близько двох тисяч осіб. Із них 10 відсотків гинуть на місці пригоди через несумісні із життям ушкодження, ще 10 відсотків за умови порівняно «легкої» травми після консервативного лікування повертаються до звичайного життя. Решта 80 відсотків потерпілих після хірургічних втручань потребують тривалої реабілітації, яка спрямована на відновлення рухів, чутливості, рефлекторної діяльності, функції тазових органів, усунення трофічних розладів. Проблеми медичної реабілітації хворих із наслідками травми хребта, спинного мозку і суглобів днями обговорили учасники однойменної міжобласної науково-практичної конференції.
Найуспішніше і найшвидше реабілітацію проходити в умовах спеціалізованого санаторію. Однак від часу травми до часу отримання інвалідності і, відповідно, права на лікування в санаторії може минути 5—6 і більше місяців. А без статусу інваліда путівку не видають. І поки триває бюрократична тяганина, шансів на цілковите одужання стає дедалі менше. Про це говорили представники Інституту патології хребта і суглобів імені професора М. Сітенка Академії медичних наук, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Донецького НДІ травматології і ортопедії, учені і практики з інших регіонів України.
— Травми і захворювання опорно-рухового апарату серед причин смертності та інвалідності людей працездатного віку посідають одне із перших місць, — каже генеральний директор санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» Віктор Яковленко. — На жаль, проблема відновлення здоров’я, працездатності в оптимальному обсязі не входить до стереотипу допомоги таким хворим. Головним чином після лікування в стаціонарі передбачається проведення реабілітації в амбулаторних і домашніх умовах. Це значно подовжує шлях функціонального відновлення і повернення хворого до нормального життя.
У трьох санаторіях, які входять до складу Слов’янського курорту — «Ювілейному», «Донбасі» та «Слов’янському», — накопичено чималий досвід роботи із найскладнішими хворими. За словами генерального директора, тут поєднуються всі головні принципи відновного лікування: ранній початок реабілітації, системність і послідовність, використання найновіших досягнень медичної науки. Разом із медичною пацієнти отримують психосоціальну допомогу. До процесу одужання активно залучають самих хворих: організують спортивно-розважальні програми, перегляд тематичних відеофільмів тощо. Найпромовистішим свідченням успіхів слов’янських медиків став виступ Олексія Осляка, одного із пацієнтів, який зумів здолати хворобу і навіть переміг на цьогорічному конкурсі «Рицар на візку».
Учасники конференції звернулися до Міністерства охорони здоров’я України з проханням за змогою у ранній період забезпечувати санаторно-курортним лікуванням хворих із травмами хребта і спинного мозку. Настав час переглянути застарілі стандарти і дати пацієнтові шанс не стати інвалідом. А отже — зберегти людину для суспільства, а гроші — для бюджету.
