На початку серпня грузинський порт Батумі вперше за останні 12 років приймав велике українське круїзне судно — теплохід «Тарас Шевченко» з туристами з Білорусі, Литви та України на борту. Передбачається, що курсуватиме цей лайнер за маршрутом Одеса—Ялта—Сочі—Батумі—Стамбул—Одеса щотижня. Тим самим відроджується доволі популярний колись маршрут «Кавказька Одіссея», нині доповнений ще й турецьким портом і названий «Чорноморською Одіссеєю».
Нині роблять, можна сказати, лише перші кроки до відродження українського пасажирського флоту. Добрий приклад показала «непрофільна» (риболовецька) акціонерна компанія «Антарктика», яка придбала занапащені теплоходи «Тарас Шевченко» та «Одеса» і вже вивела перший з них на постійний круїзний маршрут. Ходять ще за маршрутами Одеса—Севастополь—Ялта та Одеса—Варна катамаран «Кримська стріла», а з Одеси на Стамбул — пором «Каледонія» та невеличкий теплохід «Глорія». Оце, власне, поки що на Чорному морі і все.
Мимоволі згадався 1984 рік, коли в Одесі широко відзначали 20-річчя Управління пасажирського флоту, що структурно входило до ЧМП. Відшукав у старих блокнотах цифри. Тоді у складі пасажирського флоту згаданого управління було 37 суден. Серед них такі унікальні, як «Максим Горький», «Федір Шаляпін», «Леонід Собінов», «Федір Достоєвський», низка чудових серійних лайнерів. Вони працювали на трьох каботажних і чотирьох міжнародних лініях, виконували, маючи величезну популярність, численні круїзні рейси з іноземними і вітчизняними туристами на борту в усі кінці світу. Чиста валютна виручка від діяльності цих суден сягала 40—50 мільйонів доларів на рік. Де оте все? Куди поділися ті судна? «Тараса Шевченка» й «Одесу» врятувала, як уже мовилося, «Антарктика». А решта? Щось продано за символічними цінами, щось списано на металобрухт, щось заарештовано в іноземних портах за міфічні борги. Чи не найкращий з лайнерів — «Максим Горький» відібрала, без усяких на те підстав, Москва... І ось маємо тепер те, що маємо, — мізер.
Ним і задовольнятимемося? Та ще тим, що до Одеського порту заходить дедалі більше іноземних круїзних суден? І при цьому іменуватимемо себе «морською державою»? Невже починання «Антарктики», що прагне відродити вітчизняний пасажирський флот та зрушити з мертвої точки вельми престижну й вигідну справу пасажирських перевезень морями-океанами, не надихне на конкретні кроки в цьому напрямі державні й приватні структури України?