Львів’яни дали найвищу оцінку Сихівському шляхопроводу,який споруджено за підтримки Міністра транспорту України Георгія Кірпи
Ця унікальна інженерна споруда — чудова візитівка Львова, яка зробила б честь будь-якому великому європейському місту. І водії, і пасажири запевняють, що на цьому мосту звідкись береться приплив сил, енергії, доброго настрою. Водночас шляхопровід є віддзеркаленням складних соціально-економічних процесів та управлінських рішень. Об’єкт має повчальну історію, етапи котрої — песимістичні й оптимістичні — послідовно відстежувала наша газета.
Понад 15 років тому було вирішено звести шляхопровід, який з’єднав би центральну частину міста з великим новозбудованим Сихівським масивом. По суті, міст треба було б споруджувати водночас із житловим районом, але транспортне розв’язання відклали на потім, і врешті він став доволі заплутаним вузлом проблем. Через брак коштів, зміну епох, режимів і структур влади фінансування об’єкта припинили на тривалий час. А 16 вересня 2003 року на спільній нараді колегії Міністерства транспорту України та Львівської облдержадміністрації було прийнято рішення про добудову Сихівського шляхопроводу зусиллями Львівської залізниці. Терміни визначили стислі. Так і зробили. Хід робіт особисто контролювали Міністр транспорту Георгій Кірпа та начальник Львівської залізниці Богдан Піх. Роботи тривали цілодобово. Для добудови мосту завдовжки 1200 метрів і завширшки — 54 було залучено тисячу працівників різних професій та 340 одиниць техніки. Про обсяги виконаних робіт свідчать цифри: вкладено 15 тисяч тонн асфальту, прокладено 4,5 тисячі метрів мережі освітлення, встановлено 120 світильників. Загалом добудова шляхопроводу коштувала залізниці 48 мільйонів 500 тисяч гривень.
Шляхопровід водночас став своєрідною з’єднувальною ланкою для подальшої співпраці між Міністерством транспорту, органами влади та підприємствами Львівщини.
