Доїльними апаратами забезпечено майже всі волинські родинні ферми
 
Ще зовсім недавно утримання великої рогатої худоби мешканцями волинських сіл вважалося справою безперспективною, а державна допомога невеликим фермерським та одноосібним господарствам, які мали корів, зводилась чи не винятково до їх паспортизації. Однак після прийняття в області програми підтримки особистих селянських господарств на період 2012—2016 років, яка передбачає конкретні дії із стимулювання тих ОСГ, котрі займаються тваринництвом, позитивні зміни не забарились.
Олександр Ляшук із прикордонного Любомльського району фермерське господарство заснував лише два роки тому. Нині в ФГ «Юлка», що в селі Штунь, понад півсотні корів. Пан Олександр сподівається, що з допомогою обласної програми підтримки особистих селянських господарств зможе на пільгових умовах забезпечити свою ферму сучасним обладнанням.
— Я мав можливість ознайомитись з досвідом наших сусідів, польських фермерів, і переконався, яку якісну молочну продукцію вони отримують завдяки наявності доїльних залів і холодильного обладнання. Звичайно, придбати його одразу такі невеликі фермерські господарства, як моє, не можуть. Та якби держава нас підтримала, то користь від цього була б і їй, і фермерам, і споживачам, які вже зачекались справжнього молока.
Статистика свідчить, що нині в області, в якій завдяки великій кількості пасовищ тваринництво завжди було пріоритетним напрямом у сільському господарстві, на ОСГ припадає вдвічі більше великої рогатої худоби, ніж на великі тваринницькі комплекси. Тож саме на підтримку таких і спрямована насамперед дія обласної програми.
Протягом останніх років у всіх районах області створюються так звані родинні ферми, які у межах цієї програми отримують на розвиток своїх господарств і сучасне обладнання, і відповідні дотації. На початок цього року їх уже 3563. На таких міні-фермах утримують нині майже дванадцять тисяч корів.
Мета програми полягає не просто у збільшенні поголів’я ВРХ у фермерських та одноосібних господарствах, а передусім у формуванні племінного стада, отриманні більш якісної молочної продукції та її виробництві за європейськими стандартами. Тому допомогу розпочали у 2011 році із надання таким господарствам сучасних доїльних апаратів за кошт обласного бюджету. Минулоріч їх було придбано ще 860, з державного бюджету частково відшкодовано вартість придбання на суму понад чотири мільйони гривень, і тепер доїльними апаратами забезпечено майже всі волинські сімейні (родинні) ферми. На черзі холодильне обладнання для міні-доїльних залів і самі такі зали. У 2013 році для таких ферм, на яких утримують понад п’ять корів, уже придбали 16 комплектів холодильного обладнання, цього року заплановано облаштування дев’яти міні-доїльних залів. На відміну від доїльних апаратів та холодильних установок, котрі надавались сімейним фермам безоплатно, вартість цього обладнання селяни повинні повернути державі протягом п’яти років із відтермінуванням оплати за перший рік користування.
Фермерське господарство Володимира Глинюка із села Кияж Рожищенського району — одне із тих, яке ще недавно було сімейною фермою. Хазяйство орендує 350 гектарів угідь, щоб утримувати 230 голів великої рогатої худоби, із яких 117 корів. Тому будівництво сучасного міні-доїльного залу для господарства було б дуже доречним.
Торік державну допомогу на розвиток тваринництва отримали понад 30 тисяч волинських одноосібників. За рахунок місцевих бюджетів облаштовуються пункти штучного осіменіння, виплачується дотація за утримання корів родинним фермам, у районах відновлено та засіяно багаторічними травами пасовища у 70 територіальних громадах. В області створено комп’ютерну систему обліку племінного стада ВРХ у приватних господарствах. Тож волинські корівки-годувальниці у прямому і переносному сенсі «набирають ваги», і невдовзі зможуть скласти гідну конкуренцію своїм одноплемінницям із близького закордоння.
 
Тим часом
 
Аграрії Волині реалізують на переробку молоко практично на рівні собівартості. Тому, кажуть власники тварин, зменшення закупівельних цін є неприпустимим і може призвести до подальшого занепаду галузі, обсяги виробництва якої за останні двадцять років й так скоротилися в області на 45 відсотків.
 
Коментар 
Директор департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко:
 
— Нашим пріоритетом роботи стала підтримка родинних ферм. Триває їх структуризація у господарства сімейного типу, в яких утримується три і більше корів. Чотири роки тому 860 таких ферм утримували 3 тисячі корів, нині 3563 ферми мають майже 12 тисяч корів. Чим зумовлено таке різке збільшення родинних ферм? Гадаю, довірою людей до програм фінансової підтримки з обласного та державного бюджетів. До того ж для інтенсивного розвитку тваринництва молочного і м’ясного напрямів маємо максимально сприятливі природно-кліматичні умови.
 
Інформація до роздумів
 
За інформацією Держстату, на початок квітня на Волині утримувалося 206,4 тисячі голів великої рогатої худоби (на 3,4 відсотка менше, ніж було роком раніше), зокрема 122,4 тисячі корів — 2,5 мільйона (на 0,8 відсотка менше). Загалом в Україні 5 мільйонів ВРХ, зокрема 2,5 мільйона корів.
 
Фото Галини КВІТКИ.