Побралися Лариса й Сергій з любові. Працювали на заводі: вона — кулінар, він — водій. Коли завод збанкрутів і обидва залишилися без роботи, Сергій згадав старих знайомих з різних міст і почав працювати в бізнесі. Лариса раділа, що все йому легко давалося. Та правду кажуть: від легких грошей життя важчає.
Сергій «крутився», але не у всі таємниці бізнесу дружину посвячував. Повернувся якось із поїздки і заявив: ми мусимо розлучитися. Для жінки це було наче грім серед ясного неба — досі жили душа в душу, виховували двох діток. Чоловік подав заяву до суду з мотивуванням: не зійшлися характерами. Лариса губилася в здогадках: у чому її провина? Думала, то жарт. Але на суді чоловік звинуватив її в подружній зраді і просив залишити дітей з ним, щоб не бачили вони аморальної поведінки матері. Доводив також, що Лариса не в змозі прогодувати дітей. Робив усе, щоб очорнити дружину і відібрати найдорожче. Такого жінка не чекала. Всі, хто знав їхні подружні стосунки, були вражені. Раніше Сергій не давав порошинці упасти на Ларису, а тут раптом...
Лариса з нервовим стресом потрапила до лікарні, а Сергій щодня провідував її. Поводився так, що ніхто не вірив, що це її колишній чоловік, котрий доклав зусиль, щоб вона потрапила до неврологічного відділення.
Згодом Сергій пояснив Ларисі свій вчинок. Йому, бач, треба було так поводитися: бо в Німеччині у нього є компаньйонка Берта — вона вдова і має великі гроші. У двох її дорослих синів — власний бізнес, вони не втручаються у справи матері. Сергій  розповідав про свою сім’ю, і Берта запросила їх усіх на гостини. Але чоловік не сказав Ларисі, а німкеню запевнив, що дружина була проти. Про себе Сергій вирішив: розлучається з Ларисою й одружується з Бертою, а та передає йому у власність своє майно. Доводив: тій жінці вже за 50, а йому лише 35, тож невдовзі він стане повноправним господарем. Але Берта ставить умову: його діти мають жити в Німеччині, хоча б дочка, бо вона дуже любить дівчаток, але Бог не дав такого щастя. Він хоче забрати обох дітей і забезпечити їм майбутнє. Лариса категорично відмовилася. «Ти вже досяг свого — ми розлучилися, але діти залишаться зі мною, якщо хочеш забезпечити їм мабутнє, то зробиш це, а ні — то навіть коли вони будуть поряд, не зробиш цього», — сказала вона.
Сергій вирішив домогтися позбавлення Лариси материнських прав. Жінка про цей задум колишнього чоловіка дізналася від друзів, які підтримували її не лише морально, а й матеріально.
Сергій поставив умову: тобі — квартира, гроші на прожиття, а діти залишаються зі мною. «Дітьми не торгую! — відповіла. — Роман та Люда все розуміють, і їхнє бажання треба враховувати, якщо захочуть залишитися з батьком, я не заперечуватиму. Єдине прохання, щоб могла бачити дітей». Сергій пристав на цю умову, адже, за його мірками, він не втратив нічого — лише квартиру.
Діти кілька місяців жили в Німеччині, в новій сім’ї. Батько почав вимагати, щоб називали Берту мамою. Коли ті відмовилися, дуже сварив їх, і Берта змінила своє ставлення до них. Попервах відмови не мали ні в чому, а після сварки все стало дозуватися: іграшки, одяг, батьківська ласка. Роман та Люда попросили відвезти їх додому, в Україні в один голос заявили: залишаємося з мамою. Сергій був дуже розчарований, але не втрачав надії на їх розуміння в майбутньому.
За словами Лариси, діти часто згадують батька, чекають його приїзду. Хоча й кажуть, що тітка Берта, мабуть, не дозволить йому приїхати, а батько її слухається. Зі свого колишнього подружнього життя Лариса згадує лише добре й теж не втрачає надії на майбутнє. Адже Сергія звабили гроші. Він і вирушив до них, ламаючи все на своєму шляху, стверджуючи, що робить це заради добра дітей. Але  чи так воно насправді? Кажуть, час лікує. Але камінь, котрим колишній чоловік зруйнував своє минуле, такий важкий, що не під силу зрушити його. Чи вдасться це колись Сергію?