Централізованого тепла у квартирах більшості мешканців Жванця та Старої Ушиці Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині, скоріш за все, не буде. Два десятки літ тому ці та інші села району зазнали великого переселення у зв’язку з будівництвом Дністровського водосховища і затопленням придністровського Пониззя. На «горі» збудували багатоповерхівки.
— Уже 20 років живемо на вулиці 60-річчя Жовтня в селі Жванець, — заявив на останній сесії районної ради депутат Жванецького виборчого округу Віктор Хилюк, — у 16-квартирних будинках, зведених для переселенців із Браги. Ще жодної зими не грілися як належить, склали акти про неякісні послуги. Разів три на рік приїздить начальник житлово-комунальної служби і перш за все вимагає плати, а про перерахунок мовчить. Тут 30 відсотків пільговиків — вчителі-пенсіонери, ветерани. Субвенція з держбюджету завжди фінансується невчасно.
Дехто у Жванці взявся встановлювати індивідуальні котли, дехто поспішив і до каси, але заплатили борги лише ті, хто привіз хоч якусь копійку з Італії-Греції. І знову поїхав... грітися за кордон. Але їхня крапля-проплата не зігріє їхніх батьків та дітей, які залишаються в квартирах. Бо крім людей винна ще й держава. Лише в комунальних пільгах — до 265,7 тисячі гривень. Фактично розподіл усієї субвенції на 2003 рік забезпечує коштами лише 26,6 відсотка потреби в пільгах і субсидіях. Загалом борг населення за комунальні послуги по району становив 907,1 тисячі гривень і спричинив велику кредиторську заборгованість комунальників за газ, електроенергію, тверде паливо, а вони самі чотири місяці не бачили зарплати.
Не тільки в багатоповерхівках мерзнутимуть. Потреба 2562 сімей пільговиків у твердому паливі також не підкріплена державними коштами. «Ми штовхаємо людей на крадіжку електроенергії для обігріву житла», — переконаний Валентин Грубі, голова депутатської комісії з питань будівництва, соціального розвитку села та житлово-комунального господарства.
Районна рада вирішила звернутися до Прем’єр-міністра Віктора Януковича з клопотанням про виділення півтора мільйона гривень для забезпечення твердим паливом усіх, кому це гарантувала держава словом. Коли дійшло до голосування за звернення, апаратники зауважили депутатам: прямо звертатися не слід, треба б спочатку в область, прем’єр інакше не прийме листа, тільки з візою облдержадміністрації. На щастя, в органу місцевого самоврядування району вистачило духу відповісти: «Не хочемо вірити, що голос нашої ради не дійде до Кабміну».
Чи припустима бюрократична тяганина, коли люди переживають масове катування холодом? І як швидко відповість держава ділом на звернення органу місцевого самоврядування району? Люди телефонують у корпункт: раді платити за жадане тепло в домі навіть авансом. Але де узяти готівку, якщо їм не віддали понад три мільйони гривень чесно заробленої зарплати? То чи зумисне сільський учитель-пенсіонер стає боржником?
Хмельницька область.
