Гроші — у кредитну спілку

— Не секрет, що у селах люди надто обачні, — каже Юрій Іванов, — сім разів обдумають, чи не обдеруть їх знову, як уже було не раз. На мою думку, це найбільша перепона в організації спілок. Та й ініціаторів мало. Так само, як і досвідчених менеджерів та бухгалтерів, які могли б започаткувати і, як то кажуть, розкрутити її. Не можна також скидати з рахунку відсутність вичерпної інформації про те, що воно таке — кредитна спілка...

Від діяльності такої фінансово-кредитної установи, переконаний голова облради, матимуть зиск не тільки окремі особи, які стануть її членами. Територіальні громади, де працюватимуть спілки, також почуватимуться упевненіше. Адже якщо вміло розпорядитися заощадженнями фізичних осіб, вони можуть стати надійним доповненням до наявних джерел фінансування громади — надходжень від місцевих податкових зборів і субвенцій з держбюджету. Справа, як мовиться, вигідна з усіх боків. Щоб зрушити її з місця, Вінницька обласна рада прийняла окрему програму розвитку кредитного руху у сільській місцевості. Депутати затвердили її на сесії у січні цього року.

— Та навіть після цього, — продовжує голова облради, — тільки у восьми районах передбачили в бюджетах відповідні кошти для створення кредитних спілок. Керівники на місцях, на жаль, ніяк не можуть усвідомити важливості таких фінансових інституцій. Саме через їх відсутність область торік втратила можливість отримати допомогу від Кабінету Міністрів: 50 мільйонів доларів, що надійшли з Великої Британії як фінансова підтримка для створення сільських кредитних спілок, уряд розподілив між регіонами. Вінничанам з тієї суми дісталася, даруйте за порівняння, дірка від бублика. Нема спілки — нема грошей.

Ситуація може знову повторитися, каже Ю. Іванов. У нинішньому році очікується аналогічна допомога з Німеччини. На прохання керівництва області Вінниччину включили до списку претендентів на отримання грошей. Але ж, уточнює співрозмовник, остаточний вибір робитимуть експерти. Кому вони віддадуть перевагу, можна безпомилково сказати вже тепер. Звичайно, тим, хто уже створив спілки. До уваги братимуться й інші чинники — стабільність їхньої роботи, достовірність фінансової звітності, наявність підготовленого персоналу фахівців тощо. Ми, хоч як прикро, поки що не можемо похвалитися жодним із наведених аргументів.

Тому депутати взялися власним прикладом агітувати за нову справу.

— Розпочали ми зі створення ініціативних груп, — веде далі Ю. Іванов. — Їх керівників разом із головами районних рад запросили на семінар-нараду, де у найменших деталях фахівці роз’яснили суть нової справи. Безперечно, організаторами кредитних спілок мають стати авторитетні на селі люди. Тоді й довіра до них буде відповідна. Такі люди — сільські, селищні голови, депутати. Вони й повинні подати приклад. А патронатне шефство над створенням системи спілок водночас на всій сільській території області беруть на себе місцеві ради.

У прийнятій депутатами програмі передбачено два шляхи створення спілок: одно- та двоступеневий. Прийнятніший за нинішніх умов, на думку співрозмовника, другий шлях. Це коли у кожному з районів створюється по одній спілці, що матиме філії при сільських та селищних радах. У подальшому, коли кредитний рух, як кажуть, міцно стане на ноги, такі філії зможуть відокремитися від районних спілок і стати самостійними.

Інша методика — одноступеневого шляху, тобто створення спілок у кожному населеному пункті, на думку голови облради, передчасна. Саме тому її впровадження передбачено до кінця 2005 року. Хоча в окремих селах, де мешкає значна кількість людей, вона може діяти вже сьогодні. Зрештою, який із запропонованих варіантів обрати, вирішуватимуть організатори спілок. Попередньо оцінивши при цьому всі «за» і «проти»: платоспроможність населення, бажання людей і т. п. У найближчих планах — створити протягом двох місяців перші 40 кредитних спілок.

Щоб грамотно вести справу, облрада організувала короткотермінові курси підготовки бухгалтерів і менеджерів для роботи у кредитних спілках. Заразом вирішується питання про якнайшвидше залучення привабливих інвестиційних проектів. Кошти, які плановано використати через об’єднану кредитну спілку, не тільки стануть для неї фінансовим підгрунтям. У період становлення значно більше важить авторитет. Адже кредитні спілки, і це очевидно, альтернатива банківським установам. З часом вони складуть їм належну конкуренцію, пропонуючи вигідніші умови кредитування. Банкірам, що не кажи, доведеться бути поступливішими...

.

Вінницька область.