Дотепер незрозуміла кінцева мета нинішньої аграрної реформи. Якщо метою було руйнування, то, мабуть, її досягнуто, великотоварне виробництво в Україні практично ліквідовано. Дивом уцілілі сильні господарства не беремо до уваги, бо ці одиниці нічого не вирішують.

Фізично зношена та морально застаріла техніка масово виходить з ладу, системи зрошення в південних регіонах просто розкрадено. Тепер кажуть про можливу голодну і холодну зиму.
Вважаю, необхідно терміново звільнити сільгоспвиробників від податків на п’ять років, розробити систему дотацій. Потім узятися за відновлення великотоварного сільгоспвиробництва, відновлення парку сільгоспмашин і сільгоспінвентаря, а в південних регіонах, у зоні зрошуваного землеробства — за відновлення системи зрошення.
Сільське господарство є основним постачальником первинної сировини для легкої промисловості. Прокляття сільського господарства в тому, що вся доходна частина первинної сировини йде в місто на переробку і виробництво, тому завдання держави —повернути частину цього доходу у вигляді дотацій на село. Все сказане не про наше село чи район. Це проблеми всієї держави.
 
Інгулець
Білозірського району