Надійні партнерські стосунки склалися у газети «Голос України» із об’єднанням «Львівліс». А тому дні «Голосу України» в Самбірському районі розпочалися... під зеленими шатами — в державному дендропарку, що «прописаний» у Рудківському лісництві.

Помічник лісничого — «патріарх» господарства Володимир Горгуц повів нас стежками зеленого співучого царства, де поряд із старими дубами й модринами виросли рукотворні екзоти. Тут можна подумки помандрувати в різні куточки земної кулі. Наш співрозмовник передусім зробив екскурс у минуле і згадав добрим словом колишнього лісничого Йосипа Біласа. Той, як представник роду лісівників від діда-прадіда, задумав 1961 року залишити по собі для нащадків щось значуще. Подарунком для наступних поколінь і став дендропарк, робота над створенням котрого була завершена 1967 року. Нині державний дендропарк, де гармонійно вжилися старезні дуби, які пережили кілька поколінь, і екзоти, займає територію 85 гектарів. 

— Бідуємо ми з ним, бо належного фінансування немає, — щиро зізнався помічник лісничого. — Ми практично — виробничники, а це — для душі, для естетичної і наукової мети. Але приїжджають пани із природоохоронних органів і цікавляться: а де ж контора дендропарку? А контори немає. Замість неї мальовничі галявини, чудове місце відпочинку, котре патріоти господарства — лісничий Ярослав Півторак, його бувалий у бувальцях помічник та двоє майстрів — пильнують і леліють практично «поза програмою».

У дендропарку — майже 200 видів дерев. Авторами проекту охоплені розмаїті ареали: Європа, Північна Америка, Далекий Схід, Азія. Тут можна побачити ялицю каліфорнійську, біоту східну, айву японську, гінкго, тюльпанне дерево, магнолію. Як не згадати біля груші верболистої популярну українську народну казку про язикату Хвеську, яка запевняла, що на вербі ростуть груші. На цьому декоративному дереві плоди не ростуть, однак «плід» фантазії тих, хто створив і виростив його, — унікальний...

Головний лісничий об’єднання «Львівліс» Ярослав Целень відрекомендував нам патріарха лісівничої справи Володимира Горгуца як філософа. Та чи потрібна в господарюванні філософія? Вона ж не допомагає виконувати виробничі завдання, пов’язані із вирощуванням лісу, доглядом. А саме за цю працю Володимир Горгуц був нагороджений минулого року медаллю «За працю і звитягу». 

Наш співрозмовник і читач вважає, що в природі більше гармонії, аніж в людському суспільстві. Якби ж то кожний прагнув ретельно вчитися в зеленому храмі. Натомість маємо силу-силенну «двійочників»...

— Я був у товариша в Австрії. Там за кілька днів ніде не побачив папірця. А як тільки перетнув кордон, бачу при дорогах гори сміття. Це вже не пов’язано із матеріальним благополуччям, а з вихованням. Попід деревами дендропарку — також смітять. Тільки-но приберемо, — за кілька днів знову засмічено. Певно, нам треба поміняти людей. Ліс починається з насіння, людина — також. Рудківське лісництво, зокрема територія дендропарку із його принадами і «автографами» людського недбальства, — то також штрих до колективного портрета мешканців маленького містечка Рудки.

До слова, саме у Рудківському лісництві —одному із найстаріших в області — «виростили» нинішнього генерального директора «Львівлісу» Анатолія Дейнеку, двох заслужених працівників сільського господарства. Саме тут вписали свій «зелений рядок» журналісти Львівщини: вони власноруч посадили дерева. Є там дубок і від «Голосу України». Росте, міцніє...

Львівська область.