Чи є загроза перенесення нової страшної хвороби — нетипової пневмонії — морськими шляхами? Фахівці дають однозначну відповідь: безумовно, як і всякої іншої інфекції. Відомо, що епідемія САРС (хворобу іменують ще й так) розпочалася в Південно-Східній Азії, а тепер непоодинокі випадки ураження нею зафіксовано і в ряді країн Європи та Америки. Цілком імовірно, що перенесено її туди саме членами екіпажів чи пасажирами морських суден, які побували в небезпечних районах.
Україна власних суден, що ходили б у далекі моря-океани, тепер майже не має, залишилися здебільшого лише плавзасоби типу «ріка—море». Це, однак, аж ніяк не означає, що загрози САРСу з боку моря для нас не існує. Адже в українських морських портах щодня швартуються десятки іноземних суден з усіх-усюд, в тім числі і з країн Південно-Східної Азії. Не тільки вантажних, де на борту обмежена кількість людей (два-три десятки), а й пасажирських із сотнями осіб. Ось і нещодавно в Одесі (а після неї в Ялті) перебував величезний круїзний лайнер з Японії. Наполохану громадськість тоді, правда, заспокоїли: судно вийшло в рейс ще до виникнення епідемічної ситуації, до того ж на ньому діє медслужба, яка одразу виявила б випадки захворювання.
Чорноморська СЕС покликана убезпечити нас від проникнення небезпечних інфекцій з моря. Вона — організація регіональна, обслуговує Одеську, Миколаївську, Херсонську області та АР Крим. До зони її діяльності входять 22 порти, тобто більшість основних гаваней країни. І хоча коло обов’язків у СЕС чимале, та головний напрям роботи — якраз захист кордонів України від завезення особливо небезпечних інфекцій: малярії, холери, деяких інших, а віднедавна — і нетипової пневмонії.
Як вони з цим справляються? Останні результати обнадійливі: чисельність випадків інфекційних захворювань як у портах, так і на флоті дедалі знижується. Є, однак, і така статистика: торік СЕС оштрафувала, контролюючи дотримання санітарних і протиепідемічних правил, 521 судно. Кількість суден-порушників не тільки не зменшується, а й, навпаки, зростає. Що засвідчує несумлінність командного складу суден чи й нехтування ним правил санітарії та епідемічної безпеки. Отже, саме на таких суднах і може припливти до нас біда. Тим більше, що є до того й причини.
По-перше, екіпажі багатьох іноземних суден, навіть з європейських країн, комплектуються саме вихідцями з Китаю, Філіппін, Індонезії, Малайзії, Камбоджі, В’єтнаму, тобто із «зони ризику». По-друге, судновласники, набираючи дешеву робочу силу, не дуже переймаються обстеженнями людей і, тим паче їхнім самопочуттям у рейсах, нерідко вдаються навіть до приховування випадків травм чи захворювань. Нарешті, десятки тисяч українських моряків працюють на іноземних суднах у складі змішаних екіпажів, відвідують небезпечні щодо епідемій країни, а потім ледь не інкогніто повертаються додому...
І все-таки фахівці Чорноморської СЕС завезення морським шляхом до нас нетипової пневмонії хоча й не виключають зовсім, проте вважають малоймовірним. Тому передусім, що рейси суден із Південно-Східної Азії тривають більш як два тижні, на шляху до України вони заходять в інші порти, де теж посилено контроль, — за такий час, отже, хвороба обов’язково має десь проявитися, а її носії й ті, хто з ними контактував, — бути ізольованими. До того ж судно — це невеличкий замкнутий простір, поява тут хоча б одного хворого прирікає весь екіпаж, а захворюваність десятків людей уже надто важко чи й зовсім неможливо приховати.
Одеса.
