Перед лікарем лежав побляклий папірець, віддрукований на колись кольоровому принтері. На ньому можна було вгадати зображення органів. Нечіткі обриси у деяких місцях було домальовано кольоровим олівцем. Хвора, котра представила цю дорогоцінність лікареві, була цілком переконана, що є щасливою власницею результатів унікальної комп’ютерної діагностики....
До роздрукування було додано висновок лікаря (ім’я і прізвище якого не можна було розібрати) — набір діагнозів, стандартний для п’ятдесятирічної людини: хронічний гастрит, холецистит, тонзиліт тощо. Лікар-консультант київського інституту зі світовим іменем, до якого потрапила бідолашна, уважно роздивлялася «веселі картинки», не знаючи, що й сказати. У жінки був вкрай низький гемоглобін і мала вона такий вигляд, що не хотілося ще раз її засмучувати. Консультант розуміла: жінку просто обдурили.
— А де ви проходили обстеження?
— Добрі люди порадили. Це приватний кабінет, а так же й не проб’єшся. Та й дорого дуже.
— А скільки у приватному? І як саме відбувалася процедура?
— Лише 20 гривень. Зайшла, сіла. На столі стоїть комп’ютер, від нього йдуть такі навушники. Мені їх і надягли. Ото власне й усе. А тоді лікар написав висновок, поставив діагноз і запропонував лікування. Я в них там-таки на 150 доларів накупила різних харчових добавок. Лікар сказав, що всі недуги як рукою зніме, але мені щось непереливки. От і вирішила прийти до вас...
І жінка заходилася хапливо витягати з сумки баночки з харчовими добавками. Почувши останнє повідомлення, лікар уже не володіла собою, і хвора відчула її настрій:
— Що, лікарю, не допоможуть мені ці добавки?
— Ну, що ви, — взяла себе в руки лікар. — Ви їх вживайте. Гірше точно не буде. А ми зараз вас обстежимо на УЗД і побачимо, чому ж вам все-таки так погано...
Комп’ютерна діагностика — це один із найкращих методів дослідження, — сказала мені, повідавши цю історію, ота лікар-консультант, додавши, що сучасна техніка дає змогу одержувати повну інформацію про здоров’я і перші симптоми хвороби, виявити індивідуальну схильність до таких серйозних захворювань, як цукровий діабет, виразка, серцево-судинна недостатність. Метод діагностики нешкідливий, і за результатами обстеження справді видають лікарський висновок (щоправда, не зовсім такий, як в описаному випадку) і графічне зображення органів. Здебільшого це рентгенограма — схожа на рентгенівський знімок серія кадрів. Кожний кадр підписано. Інколи, якщо лікар з якихось причин не хоче давати рентгенограму, він справді може роздрукувати зображення на папері. Сам комп’ютерний томограф — це великий апарат, дещо подібний до рентгенівського. Безперечно, на столі у лікаря стоїть монітор комп’ютера і клавіатура, але, крім цього, є ще багато складових апаратури. Це дуже дорога процедура (від 20 доларів і вище) і, справді, люди записуються на неї за багато місяців, оскільки в Україні аж ніяк не кожний медичний центр має таке обладнання.
Коментар юриста
Так, на жаль часто зустрічаються випадки обману. Звернення людини до медичного центру з метою отримання медичної допомоги є фактично укладанням договору на надання медичних послуг. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору винна сторона несе відповідальність. Доказом того, що медичний центр не виконав свої зобов’язання, є результат діагностики, який має бути належним чином оформлений, та квитанція, яка свідчить про факт надання послуг, чого, на жаль, в цьому разі немає. Але держава забезпечує громадянам як споживачам захист їхніх прав, тому є можливість звернутися до органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів за місцезнаходженням діагностичного центру з метою перевірки законності його діяльності. Адже такі послуги можуть надавитися лише за наявності ліцензії.
Світлана ВОРОНІНА.
