За останні роки ми встигли призабути, що мистецтво плаката не обмежується виготовленням рекламних постерів, а «наочна агітація», як колись іменували плакати, може спонукати не лише до купівлі-продажу-споживання, а й до пропагування вічних цінностей. Саме про це кожні три роки нагадує фестиваль — Трієнале екологічного плаката та графіки, який відкриється завтра в Києві.
Його ініціатор Олег Векленко — відомий український художник, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв, який 1996 року за збігом обставин став ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Побачивши на власні очі крихкість нашого світу й людського існування, Олег Векленко переконався, що живим нервом сучасної цивілізації, а отже й сучасного мистецтва, є саме екологія. Перший фестиваль екологічного плаката відбувся в Харкові 1991 року. В ньому взяли участь провідні дизайнери та графіки з усього світу — на відміну від дорогого живопису й громіздких інсталяцій, плакат і графіку легше тиражувати та транспортувати. Нині в Олега Векленка унікальна колекція найкращих у світі сучасних плакатів, яка налічує дві тисячі експонатів. Ані міська влада Харкова, ані Міністерство культури України поки що до цієї колекції цікавості не виявили. Зате на зібрані Векленком плакати звернули увагу москвичі: у ретроспективний показ, який відбудеться восени у столиці Росії, поряд із демонстрацією кращих робіт фестивалю, пройдуть також персональні виставки таких грандів світового дизайну, як Казу маса Нагаї (Японія), Юрій Сурков (Росія), Девіс Девід Рис (Велика Британія), Кан Тай Сунг (Китай), Лекс Древінський (Німеччина) та ін.
Цього року на конкурс надіслано 900 робіт від більш як 300 учасників із 23 країн. Залишається сподіватися, що ще через три роки актуальність чистого повітря дійде й до чиновників від культури. Все-таки одним повітрям дихаємо.
