Пригадую, на початку сімдесятих одна селянська родина з Черкащини була приголомшена звісткою про те, що їхній син, учень ПТУ, потрапив за грати через якісь наркотики. Батьки боялися вимовляти це слово, бо не знали, що воно означає.
З того часу багато що змінилося. На жаль, не в кращий бік. Лише у 2001 році на обліку в кримінальній міліції МВС України перебували 2856 осіб до 18 років, які споживають наркотики. 456 з них лікувалися з діагнозом «наркоманія». Це тільки ті, що «засвітилися».
Торік кількість зареєстрованих неповнолітніх, які споживають наркотики і психотропні речовини, зросла майже до 3,5 тисячі, а тих, що потребують лікування, — до 548 осіб.
Медики, освітяни, психологи, працівники правоохоронних органів б’ють на сполох у зв’язку з поширенням цієї пошесті. Однак біда наступає. Дійшло до того, що по найвіддаленіших селах України нишпорять наркохворі та наркоділки у пошуках маковиння та конопель. Наркотики вживає дедалі більше неповнолітніх. Значно зріс і арсенал наркотичних та психотропних речовин.
Щоб запобігти поширенню цієї пошесті, в МВС України створено департамент кримінальної міліції у справах неповнолітніх (ДКМСН) та департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків (ДБНОН), відділи профілактики та розкриття цих злочинів. Загалом нині цією вкрай важливою проблемою лише серед неповнолітніх опікуються понад три тисячі працівників правоохоронних органів. З-поміж іншого люди в погонах працюють над виконанням щорічних програм боротьби з незаконним обігом наркотиків та протидії наркоманії, комплексом оперативно-профілактичних заходів у навчальних закладах країни під умовною назвою «Генофонд». Кинуто великі сили і кошти, щоб не допустити проникнення до учнівської та студентської молоді дурман-зілля.
Здійснюючи операцію «Генофонд», правоохоронці разом з освітянами щороку обстежують школи і вузи. Результат — кілограми вилученої наркотичної сировини, сотні адміністративних протоколів, кримінальних справ.
У Саксаганському районі Кривого Рогу, наприклад, затримано неповнолітнього С., учня ПТУ № 46, у якого вилучено 75 грамів маріхуани. А в Черкаській області до правоохорнців потрапив місцевий житель Б. — не працює, уже побував за гратами. Він «спонукав до вживання наркотичних засобів і власноручно ввів 0,5 мл екстракту опію неповнолітньому М., 1986 р. н., учневі ПТУ № 36 м. Умані».
У Херсонській області протягом жовтня минулого року в трьох районах — Каховському, Білозерському та в Голопристанському — зафіксовано п’ять подібних прикладів. До того ж усі виявлено в середніх школах та в дитячо-юнацькій спортивній.
На особливому рахунку перебуває Київ, де поширення наркотичної чуми наближається до критичної межі. Щороку в столиці майже вдвічі зростає кількість неповнолітніх, які поповнюють лави тих, хто курить і колеться. Як показують результати операції «Генофонд», проведеної тут протягом жовтня минулого року, у перевірених 378 навчальних закладах та на їхніх територіях виявлено чимало фактів вживання і розповсюдження наркотичних препаратів, що дало підстави відкрити майже 40 кримінальних справ.
Популярною торговою точкою, де можна придбати і скуштувати «травки» чи чогось міцнішого, стало, як свідчать міліцейські документи, Київське училище залізничного транспорту. Тут вільно «гуляють» поміж учнями маріхуана й інші наркотики.
До операції «Генофонд» почали, здається, звикати. У травні минулого року, наприклад, у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Херсонській та Чернівецькій областях до неї підготувалися, як зазначається в офіційному документі МВС України, не кращим чином, через що виявили лише по 5—10 фактів незаконного обігу наркотиків у навчально-виховних закладах та на їхніх територіях.
До всього можна звикнути, проте не хотілося б, щоб кожен із нас чи суспільство загалом змирилися з існуванням та поширенням такого прикрого явища, як наркоманія. Як і з тим, що в Києві чи побіля нього можна купити за 3—5 гривень «косяк» — таку собі сигаретку з легким наркотиком. Бо «косяк» під корінь може викосити генофонд нації.
До речі
Фахівці Українського інституту соціальних досліджень та центр «Соціальний моніторинг» запитали 5458 учнів про їхнє ставлення до наркотиків. Якщо 1995 року 15—16-річних, які вже спробували дурман, було 14 відсотків, то 2002-го їх кількість сягнула 23 відсотків (серед хлопців — 31, серед дівчат — 16 відсотків).
Вражаючий факт: нині матеріальні статки сімей, де діти долучилися до зілля, не мають вирішального значення. Так, серед бідних родин 10 відсотків опитаних сказали, що вживали маріхуану 1—2 рази, а серед багатих таких — 8 відсотків. Кількість носіїв негативного досвіду збільшується в неповних сім’ях та в тих, де один з батьків не рідний.
