Проблеми професійної освіти та діяльність навчальних закладів в умовах війни обговорили на комісії Хмельницької обласної ради.

Яка ситуація з підготовкою фахівців  відповідно до регіонального замовлення та їхнім працевлаштуванням? Ці питання стали предметом обговорення у Хмельницькій обласній раді.

Депутати разом із представниками обласної військової адміністрації, управління з питань спільної власності територіальних громад виконавчого апарату ради,  департаментів фінансів та освіти і науки ОВА хотіли почути думку керівників дев’яти  державних закладів професійної освіти з різних громад краю.

Про те, як бути успішними й корисними, знають у Хмельницькому вищому професійному училищі № 11. Ще в 2021 році Європейський банк реконструкції та розвитку надав навчальному закладу кошти для розширення його матеріально-технічної бази. Ще 30 відсотків до цієї суми додали з бюджету Хмельницької громади.

В результаті в училищі створили тепличний комплекс, котрий тепер працює і як навчальна база, і як площі для вирощування городини на продаж.

Уже в перший сезон роботи теплиці там зібрали майже шість тонн огірків. Городину перевірили в лабораторії і отримали належні сертифікати, тож відтоді її постачають у дитсадки та школи.

Цьогоріч перший урожай зібрали вже на початку березня. Майбутні працівники тепличного господарства вчаться вирощувати огірки, помідори, перці, інші культури. Водночас навчальний заклад може розраховувати на певні доходи від проданої продукції. Такою роботою задоволені всі. Та все ж без бюджетної допомоги профтехосвіті не обійтись.

На Хмельниччині з обласного бюджету  фінансується три вищі професійні училища, чотири центри професійної освіти, шість професійних ліцеїв аграрно-промислового профілю, чотири інші професійні ліцеї, а також два  заклади фахової передвищої освіти. Тож вибір для тих, хто хоче здобути відповідні спеціальності, доволі широкий.

За словами заступника директора — начальника управління вищої та професійної освіти і організаційного забезпечення департаменту освіти та науки ОВА Світлани Леськової, на здійснення підготовки кадрів майже в двох десятках закладів професійної та фахової передвищої освіти торік було виділено  414,5 млн грн бюджетних коштів, з яких 356,2 млн грн — з обласної скарбниці. Ці гроші забезпечили виплату заробітної плати інженерно-педагогічним працівникам, спеціалістам і робітникам закладів, а також харчування учнів та студентів з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, виплату стипендій тощо.

Представникам влади було важливо проаналізувати ефективність управління майном і об’єктами нерухомості, раціональність використання закладами освіти бюджетних асигнувань. Йшлося також про залучення позабюджетних коштів та їх застосування для першочергових потреб, організаційно-технічного забезпечення закладів. Говорили й про створення безпечного освітнього простору для учнів та студентів і облаштування належним чином укриттів, що вкрай важливо під час війни.

Оскільки заклади профтехосвіти готують фахівців робітничих професій, важливо знати, наскільки ефективними є механізми популяризації різних спеціальностей серед молоді, якими є обсяги регіонального і державного замовлень, чи налагоджена співпраця з місцевими підприємствами для проходження виробничої практики учнів та подальшого працевлаштування випускників. 

Водночас, як відзначили учасники дискусії, варто визначити найбільш потрібні для економіки краю спеціальності та уникнути їх дублювання серед закладів, які територіально розташовані близько один до одного.

Хоч би якими вагомими були сьогоднішні результати роботи професійних училищ та коледжів, важливо бачити перспективи розвитку, розуміти, куди  спрямовувати зусилля як під час війни, так і після її завершення. Адже нові спеціальності — це нові можливості й для самих закладів освіти, й для тих, хто в них навчається.  

Хмельницька область.

Фото Хмельницької обласної ради.