Промисловість країни вийшла на фінішну пряму першого кварталу на високій швидкості. За два попередні місяці зросли обсяги виробництва сталі (на 12,5 відсотка), продукції машинобудування (на 11,7), хімічної промисловості (14,7), низки інших важливих для країни галузей економіки.
Перший віце-прем’єр і Міністр фінансів Микола Азаров перебував у доброму гуморі: є всі передумови для того, щоб виконати в першому кварталі держбюджет стовідсотково. На звинувачення парламентських опозиціонерів, буцімто держбюджет-2003 сфальсифіковано, він не зважає. Щойно Міністерство фінансів перерахувало майже два мільярди гривень боргу за єврооблігаціями, Микола Янович повідомив ЗМІ про самодостатність фінансових резервів країни, що дає змогу не залежати від зовнішніх кредиторів. Але зовнішньоборгових курчат восени рахують — у вересні слід буде сплатити знову приблизно 325 мільйонів доларів, адже погашено лише 16 відсотків основного боргу. За кордоном українських єврооблігацій (з урахуванням довипуску) обертається більш як на мільярд євро і півтора мільярда доларів. А розмови з кредиторами з-за океану значно коротші, ніж з доморощеними, з якими уряд теревенить цілий рік.
Усе це Микола Азаров розуміє краще за інших, бо ще на попередній посаді усвідомив, що формальним кредитором в Україні є банкір, а неформальним — пересічний платник податків. Той, що працює на нерентабельній шахті або, приміром,  на гірничо-збагачувальному комбінаті державного холдингу «Луганськвугілля», де минулого тижня поміняли директора. Або той, хто кричав, керуючи трамваєм у Запоріжжі: «Щоб ви так їхали, як нам платите»... І мільйони інших, хто своїми руками і розумом створює валовий продукт та фінансовий резерв, хто забезпечує незалежність перед західними кредиторами і, власне, дозволяє їхати. Тому звістка про те, що вже цього місяця зазнає змін Закон України «Про прибутковий податок з громадян», згідно з якими ставки знизять до 13 відсотків, сприймається як манна небесна. І породжує хистку надію, що Україна колись позбудеться слави країни доплат. До пенсії — в 47,3 гривні, до заробітної плати — в 185 гривень та до інших мінімальних «курчат», які принижують суспільство в очах світової громадськості не менш, ніж корупційні «бройлери». Як не згадати, що недавно в сесійній залі розглядали законопроект, який встановлював місячне утримання суддів на рівні 11—15 тисяч гривень. А вже через кілька днів Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв переконував усіх у відсутності джерел фінансування для підняття мінімальної заробітної плати з 1 липня до 237 гривень, скаржився на зрівняйлівку, застерігав від безробіття...
З конкретним проявом безробіття я мав справу на цьому тижні безпосередньо, бо взявся за ремонт ванної кімнати у своїй квартирі будинку, який стоїть без капітального ремонту ось уже сорок років. Типово. Житлово-комунальна сфера сидить на безгрошів’ї. Так от виявилося, що труби гарячого та холодного водопостачання треба міняти власним коштом. Почав шукати електрозварників — біля ЖЕКу їх чимало. Поговорив із трьома і тричі згадав міністра праці та соціальної політики. Теперішньої мінімальної заробітної плати по країні вистачає, щоб заварити тільки одне місце на сантехнічній трубі. Фігурально кажучи, прикладіть мінімальну зарплату до одного місця... Тим часом її розмір є розрахунковим показником (зокрема, для нарахування всіх видів соціальних допомог — доплат, доплат...), отже запобіжним заходом зростання доходів громадян. А мінімального розміру пенсії, без доплат, вам не вистачить навіть для того, щоб розрахуватися з бойлерною за тимчасове відключення гарячої або холодної води.
Але не все так похмуро, коли дивитися на платоспроможний рівень населення через призму нашої статистики в середньому. Ось і Прем’єр-міністр Віктор Янукович запевнив, що за два місяці цього року середня заробітна плата в країні зросла на 26 відсотків. А як подивитися на приріст вкладів населення у банках (за січень — на 500 мільйонів гривень), то, чого доброго, можна подумати, що більшість із нас те й роблять, що зварюють труби. Тобто мають такі доходи, які дають змогу не звертати увагу на зростання споживчих цін. Звісно, ні: запорізький водій трамвая, мабуть, мав на увазі й те, що в його місті хліб на полицях магазинів раптом став найдорожчим в Україні.
До речі, минулого тижня комерційні банки одержали від НБУ чергові поступки на продажу валюти на готівковому ринку (скасовано 5-відсотковий бар’єр відхилення від офіційного курсу), а також на кредитування населення (тепер можна брати кредити в інвалюті під нецільове призначення). Це зручно, оскільки електрозварники країни, як і представники інших професій, на побутовому рівні за послуги просять долари, а не гривні. Але знову-таки зручно тому, кому байдуже, що там обіцяє Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. А міністр, між іншим, пообіцяв, що цього року пенсія зросте на 10—15 відсотків. То нехай обійдуть старих житлово-комунальні клопоти!