Біржа — механізм розв’язання актуальних проблем економіки

- сприяти створенню іпотечного ринку;

- створювати ринкові механізми управління товарними потоками.

Розглянемо вплив бірж на стабілізацію роботи аграрного сектору. Відсутність паритетності цін між сільгосппродукцією та сировиною і товарами, що використовують аграрії, призводить до парадоксальної ситуації: великий гарний урожай — погано, бо низькі закупівельні ціни, малий урожай — також погано, бо закупівельні ціни високі, а сумарний обсяг продажу недостатній для прибуткової роботи. Коло замкнулося.

Не можна сказати, що держава не намагається допомогти аграріям вирватися з цього замкненого кола. Але допомога ця традиційно — команда: дайте селу дешеві кредити, адміністративно встановіть високі закупівельні ціни, застосуйте закупки під заставу, створіть інтервенційний фонд і таке інше. Заходи прості, зрозумілі, та, на жаль, украй неефективні через відсутність фінансових засобів та конкуренцію виробників сільгосппродукції країн ближнього зарубіжжя і Східної Європи.

Необхідні технології, які давно використовують у країнах з розвиненою ринковою економікою. Це передусім захист виробника шляхом страхування. У даному разі страхувальником виступає ф’ючерсний контракт. Включити механізми біржових ф’ючерсних торгів —одне із найважливіших завдань, що стоїть перед Кабінетом Міністрів України, воно дасть можливість стабілізувати ціноутворення, створити ціну на сільгосппродукцію актуальну і, головне, прогнозовану.

На жаль, доводиться констатувати, що крім постанов Кабінету Міністрів України, засідань робочих груп і розмов, нічого не зроблено. І не дивно, оскільки потрібні зусилля і координація роботи щонайменше трьох відомств: Міністерства сільського господарства, Комісії з цінних паперів і

фондового ринку, і, нарешті, Національного банку. Необхідно на законодавчому рівні розробити вимоги до фінансово-кредитних організацій, які зможуть виконувати функції кредитно-розрахункових палат, що є емітентами ф’ючерсних контрактів, з’ясувати вимоги страхування ф’ючерсних угод, визначити вимоги до товарних бірж, на яких мають обертатися товарні деревативи (ф’ючерси, опціони). І найголовніше — забезпечити навчання роботі на ф’ючерсному ринку спеціалістів різного рівня, починаючи з великих сільгоспвиробників і закінчуючи співробітниками обласних управлінь сільського господарства. Без рішення цих питань говорити про ефективне управління сільським господарством неможливо. Треба від слів переходити до діла: затвердити програму навчання та відпрацювати необхідні нормативні документи.

Окремо зупинюся на продажу землі та об’єктів нерухомості, праві оренди земельних ділянок.

Довготривала битва з приводу заборони укладати на товарних біржах договори цивільно-правового характеру щодо продажу нерухомості призвела в цілому до негативних наслідків. Замість того, щоб з’ясувати особливості роботи на біржах з цією товарною групою, а саме встановити особливий порядок реєстрації, ми взагалі виключили цю групу з організованого товарного ринку. В результаті — немає достовірної оперативної інформації про ринкові ціни, цілком відсутнє прогнозування ринку, а це є умовами для ажіотажного попиту, тіньового продажу і корупції.

Скільки коштує сьогодні ділянка землі під спорудження заправки в Києві, Одесі, Донецьку та інших великих містах, скільки коштують земельні ділянки під житлову забудову в центрі цих міст — хто може дати відповідь? Нотаріус, Управління земельних ресурсів? Очевидно, що питання зависає в повітрі, а значить, можна грабувати державу. Потрібно було навести лад у реєстрації угод з нерухомістю, а ми знищили сам ринок нерухомості — «разом з водою із купелі вихлюпнули й немовля».

Біржові аукціони зможуть відіграти значну роль і під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, і під час створення ринкових механізмів регулювання цін на критичний експорт тощо.

Сьогодні створюють усілякі тендерні комітети, комісії з контролю за тендерними комітетами з метою забезпечення справедливого об’єктивного підходу до ціноутворення на товари, ті або ті види робіт. Однак сама процедура тендера непрозора, а отже, і результат необ’єктивний. Інша річ біржовий аукціон: контроль іде і з боку учасників, і з боку аукціонного комітету. Процедура конкурентна, прозора, результат об’єктивний. Треба сформулювати всі тендерні вимоги в одному документі — і той, хто придбав право на цей документ, і є переможцем аукціону. В цивілізованому світі така практика повсякденна, а документ цей називається оферта — письмова пропозиція на продаж або купівлю товарів, робіт, послуг. Далі все просто: за єдиними правилами проводиться аукціон на зниження ціни, якщо держава закуповує, і проводиться аукціон на її збільшення, якщо держава продає. І не потрібні тендерні комітети, заклеєні конверти та інші відомі атрибути тендерів, оскільки в даному разі: дав більшу ціну — переміг, а значить, нема корупції. І нічого організовувати не потрібно, бо в кожній області є біржі, що мають досвід проведення аукціонів та є єдині правила їх проведення. Але знову доводиться констатувати, що біржові механізми не використовуються. Хоча можна продавати і право на вивіз металобрухту, і право на видобування нафти, і право на будівництво житлового будинку, і право на вилов риби і таким чином регулювати митні збори і не бути постійно під тиском євроструктур, що звинувачують нас в неринкових механізмах встановлення митних зборів на експорт. Насамкінець, це додаткові надходження до бюджету без будь-яких витрат. Чому цей механізм не працює? Незрозуміло.

Нині фракція аграріїв спільно з провідними спеціалістами-практиками з Української універсальної товарної біржі готує низку законопроектів, що дають можливість розв’язати актуальні проблеми організованого товарного ринку. Вона підготувала законопроекти «Про товарні біржі», «Про продаж землі і права оренди земельних ділянок». Ми сподіваємося, що ці законопроекти швидко прийме парламент і вони сприятимуть розвитку економіки нашої держави.