Переселяли Жанну в грудні. Володимир Фесенко, її чоловік, довго не міг прийти до тями, не вірив, що все це може бути насправді. Але позов рідної матері про виселення з квартири його дружини як непрописаної підтримав місцевий суд Варвинського району. Отож тепер вони мали мешкати окремо. Хоча й прожили у любові-злагоді після реєстрації шлюбу більш як півтора року.

— Я не курив уже два роки, — розповів Володимир, — але як приїхали до нашого села люди з райцентру і винесли у клунках речі моєї Жанни, закурив... Тепер з матір’ю не розмовляю. Не можу пробачити їй цього.

Жанну і Володимира звели їхні знайомі. В обох не склалося сімейне життя. Володимира полишила дружина з дочкою Вітою. А Жанна через пиятики першого чоловіка розірвала з ним стосунки і виховувала трьох дітей. Нині вони вже дорослі: Валя навчається в університеті, Оксана — в технікумі, а син Дмитро — в ліцеї. Хоч проживали в різних районах Чернігівщини, їх познайомили. Сподобалися одне одному. Жанна перевезла до Воскресенського чотири великі поросяти, дерть, картоплю. Зажили. Проте ідилія тривала недовго. Невдовзі стосунки між свекрухою та невісткою стали псуватися. Сьогодні вже ніхто з них достеменно не знає, з чого почалося. Одне слово, у двох жінок був різний підхід до спільного господарювання.

— Мені, чесно кажучи, було соромно привозити Жанну додому (Фесенки проживають у двоповерховому службовому котеджі, наданому як наглядачам за газовим обладнанням. — Авт.), — зізнається Володимир. — У кімнатах брудно, місяцями не прибиралося. У ванній невипрана одіж у килимок під ногами спресувалася! Бо матері все ніколи: чи корова захворіла чи вона сама по ворожках бігає. Або ж — до начальства у Варву мотається. Жанна тут, може, з місяць усе вимивала, витирала, прала, обклеювала шпалерами. Їсти вона для матері готувала, масаж їй робила, коли та хворіла. Зв’язала з речей дещо. Але коли попросили її виділити з пенсії хоч 30 гривень на хліб, бо ми ж мало отримуємо, а дітям-студентам треба щось давати, тоді й почалося... Мовляв, навіщо старшу за себе жінку та ще й із трьома дітьми взяв? Тепер їх і годуй. Продала, нічого мені не сказавши, акції «Укрнафти» за 2640 гривень. Віддала частину грошей старшій дочці Наді, а ще більше витратила на суди, щоб виселити «не таку» невістку.

— Я ніколи всерйоз не думала, що мене можуть виселити, — розповідає Жанна. — Я вже була вагітна, навіть лікарня довідку дала. І все-таки це довелося пережити. Свекруха мене розлучила з моїм коханим чоловіком. Я поїхала в Калюжинці до батьків. Пожила в них кілька днів, через ті переживання втратила ненароджену дитинку... А потім думаю: «Що ж це таке? Чому я повинна розлучатися з чоловіком? Та де я кращого знайду після того, як нагорювалася? Він не п’є, господарює, мене шанує». Повернулася я до нього.

Свекруха з’їздила до Варви, походила по владних кабінетах, і знову у Воскресенське приїхали представники відділу Державної виконавчої служби Варвинського району.

— Почали виселяти, — ділиться враженнями про побачене старший державний виконавець Надія Несходовська, — а жінка плаче: невже мені не можна чоловіку попрати одяг? А тут і він своє: мовляв, як же це так, хіба моїй дружині не можна до мене приїхати в гості? Подумали ми над цими словами і, що робити, згодились з ним. Справді, ніхто не забороняє нікому ходити до рідних у гості. А термін перебування у гостях не визначений чинним законодавством...

Ось так досі й живуть свекруха і невістка разом в одній квартирі. Після виселення відбувся ще один суд. Ганна Петрівна подала позов на невістку за побиття. Інцидент між ними трапився 19 серпня, на Спаса. Зацитуємо з цього приводу красномовні рядки з вироку суду Варвинського району:

«Фесенко Ж. Д. показала, що 19 серпня близько 11 години за місцем проживання прибула Фесенко Г. П., котра почала з нею сваритись, а потім вхопила її за волосся. Вона почала кричати. Вибіг її син, тримав Фесенко Г. за руки. Але перед цим Фесенко Г. вдарила її по голові рукою. А вона Фесенко Г. не била.

Фесенко Г. П показала, що 19 серпня близько 12 години вона прийшла за місцем свого проживання і Фесенко Ж. почала з нею лаятись, а потім повалила її на підлогу і наносила їй удари кулаком та ногами по тілу і обличчю. Її дочка та син Фесенко Ж. розборонили їх. Вона Фесенко Ж. не била».

Місцевий суд, вислухавши показання потерпілих та свідків, прийняв «соломонове» рішення: обох покарав штрафом у сумі в 510 гривень.

...Я зустрівся з вороже налаштованими одна проти одної сторонами в середині січня. Мати й досі не змирилася, що всі суди, які забрали стільки грошей, пройшли марно. А тому час від часу відвідує владні кабінети в райцентрі, аби там посприяли у розв’язанні її проблеми. Свою невістку вона вважає найбільшим лихом, яке спіткало її останніми роками.

— Жити так важко, адже кухня спільна, — у свою чергу каже Жанна. — Якось їм суп, а на денці тарілки — земля... Або знаходимо в шафі фотографії з проколеними очима, засушеного вужа під одягом Володі. Добре, що я молюся щодня Богові. А то б мене все це, може, й взяло.

Ганна Петрівна заперечила свою причетність до сказаного. Можливо, справді — все те інших недоброзичливих рук діло.

Примиритися обом сторонам дуже важко: багато неприємних моментів нагромадилося у стосунках за місяці ворожнечі. Переступити через них нелегко. Проте конфлікт, схоже, має позитивний результат: він тісніше поєднав Жанну і Володимира в їхньому коханні. Побувши роз’єднаними, вони як ніколи відчули, що жити одне без одного не можуть.

Несподіваний подарунок надійшов від старшої дочки Жанни — Валі, яка, перебуваючи від університету на практиці у США, заробила там 2000 доларів і віддала їх мамі «на квартиру». Нещодавно родина Фесенків купила в сусідній Журавці житло. Коли його облаштують, переберуться туди. Можливо, саме тоді й буде поставлено щасливо-завершальну крапку в цій історії.

Варвинський район

Чернігівської області.