Історія, яку хочу розповісти читачам «Голосу України», почалася, коли в листопаді розраховувалася за користування телефоном за жовтень. Власницею окремого телефону я стала зовсім недавно і звикла платити тільки за ті послуги, якими справді користувалася, тому багато чим у розрахунках з «Олександріятелекомом» була здивована.
Після шістнадцяти років перебування у черзі на телефон перший місяць користування цим благом цивілізації минув безхмарно. А у вересні лічильник зв’язківців зафіксував розмов понад норму, яка становить 175 хвилин, ще 95 хвилин. Попередила домашніх, щоб телефонували тільки в разі потреби, до чого вони поставилися з розумінням і пройнялися ідеєю економії сімейного бюджету. Яким було наше здивування, коли з’ясувалося: у жовтні понад норму наговорили 160 хвилин. Щось тут було не так... Написала в абонбюро заяву на ім’я начальника ЦЕС №1, щоб перевірили правильність обліку і нарахування плати за користування телефоном. Відповідь не забарилася — папірець з інформацією про засідання спеціальної комісії підтверджував правильність усього. Щоправда, цифри, виставлені мені в рахунку і у витягу з протоколу, трішки не збігалися. Тож я пішла на прийом до самого керівника із запитанням: звідки взялися 343 хвилини розмов, які я чесно оплатила, і який механізм підрахунку хвилин?
Після першої «розборки» мені здалося, що з мене беруть гроші і за вихідні дзвінки, і за вхідні. Начальник пообіцяв спростувати такі припущення, взявши тайм-аут на кілька днів. Коли я знову прийшла на прийом, мені підготували детальну роздруківку, яка вражала подробицями: міські, міжміські розмови, телефон, прізвище, адреса того, кому телефонувала, секунди розмов. Перше, що я зрозуміла, це те, що облік телефонних розмов ведеться скрупульозно і не похвилинно, а посекундно. Цьому секретному документу я зраділа — от тепер у всьому розберуся. Зробила просто: сплюсувала окремо секунди міських і міжміських розмов, поділила на 60, отримала хвилини. Міські становили 286 хв. 37 сек., а міжміські — 58 хв. 14 сек. Цифра 343 утворювалася тільки в тому разі, коли додавала хвилини міських і міжміських розмов. Але міжмісто я оплачую окремо! Знову йду на прийом. Начальник «Телекому» моїх припущень не зрозумів і втомлено зазначив, що я неправильно рахую. І тут, нарешті, пролунала фраза, мовляв, секунди треба не додавати й ділити на 60, а округлювати. Це була друга важлива інформація, здобута ціною нервів і здоров’я. І я вкотре пішла додому рахувати...
Нарешті збіглися цифри двох роздруківок: детальної, отриманої у начальника, і узагальненої, виданої в касі. А рахують, округлюючи нам так: до 11 секунд — до уваги не береться, від 12 до 60 секунд — це хвилина, 61 секунда — вже дві хвилини, наприклад, 605 секунд — це 11 хвилин. Округлення в моїй телефонній історії за жовтень становили 3488 секунд, або 58 хв. 14 сек., яких насправді я не використовувала, але оплатила. Що за система така? Хто її узаконив? Чому не беруть платню посекундно, якщо лічильник усе одно ті секунди рахує по одній?
І наостанок. Так і не з’ясувала я в пана керівника, чи доповіли йому підлеглі про параметри моєї лінії, яка з якихось причин зриває з’єднання з бажаним абонентом, а з’єднує не з тим, до кого телефонуєш, з’єднує докупи розмови декількох пар абонентів одночасно. Може, саме з цих причин у тій роздруківці, що для службового користування, я побачила прізвища незнайомих людей, адреси організацій, куди ніхто з моєї сім’ї ніколи не телефонував? Цікаво, це в усій Україні такі особливості обліку телефонних розмов?
Олександрія
