Сьогодні, за офіційними даними, на території Києва функціонують понад 110 ринків, які, по суті, дають роботу майже 60 тисячам громадян. І не лише киянам — сюди привозять товари і продукцію для збуту з найближчих районних і навіть обласних центрів. Передусім тому, що ринковий збір у столиці набагато нижчий, ніж у більшості регіонів України, а ціни значно вищі. Це, безперечно, вигідно продавцям, але водночас створює певні проблеми для влади.

Зокрема, ринки, а тим паче стихійні, аж ніяк не можна назвати окрасою будь-якого міста, а столиці — і поготів. Проте спроби одним ударом розрубати цей гордіїв вузол спричинили б іще більше проблем. Адже в межах України доходи від роботи на ринку — основний засіб для існування мільйонів людей. А місцева влада залежно від обставин та інтересів інколи розпочинала війну із самими засновниками на догоду конкурентам або просто намагалася навести елементарний порядок і позбутися «шанхаїв» у центрі міста. Досить часто ці кроки призводили до відкритого протистояння та конфліктів і в районних, і в обласних центрах. Тому указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» і відповідна постанова Кабінету Міністрів покликані до життя саме вимогами часу. Вони стали тими основоположними документами, керуючись якими, влада може, не завдаючи шкоди підприємцям, домогтися того, щоб ринки не псували обличчя міст, тобто зробити так, щоб, як мовиться, і вовки були ситі, і кози цілі.

Однак, як свідчить практика, стратегія верхів не завжди адекватно сприймається і трактується в низах. Щоб цього не сталося, Всеукраїнська профспілка працівників сфери обслуговування і торгівлі «Порука» спільно з ТОВ «Ринок-1», відомим у Києві як «Троєщинський», розробили анкету і провели опитування тих, кого безпосередньо зачеплять зміни. Один з найбільших ринків столиці вибрано не випадково. Адже тут за прилавками працюють більш як п’ять тисяч дрібних підприємців, а сам «Троєщинський» — один з найбільших платників податків столиці: за рік до казни звідси надходить до 15 мільйонів гривень. І саме тут відповідно до указу Президента України намітили насамперед провести реконструкцію і перетворити ринок на торговельно-сервісний комплекс.

Але перш ніж замовити виготовлення проектної документації, вирішили прислухатися до думки тих, хто схвально чи, можливо, не зовсім позитивно ставиться до реконструкції. Як розповідають голова ради профспілки «Порука» Едуард Кравченко та директор ТОВ «Ринок-1» Олександр Якименко, узагальнені дані опитування засвідчили, що більшість працюючих на ринку дуже далекі від глобальної політики і подій, що відбуваються у країні. Зате вони дуже чутливо реагують на те, що стосується їх особисто. Приміром, лише п’ята частина опитаних чули або дізналися зі ЗМІ про новий законодавчий акт про вдосконалення функціонування ринків. Зате всі стовідсотково впевнені, що під час реконструкції слід зважати на побажання працівників на тому чи іншому ринку.

Роз’яснювальна робота адміністрації та представників профспілки сприяли тому, що 90 відсотків підприємців згодні на час реконструкції перейти працювати на іншу тимчасово виділену територію. Стільки само відсотків готові платити більше за оренду торгового місця після реконструкції. Однак, на їхню думку, вона не повинна перевищувати п’яти відсотків порівняно з нинішньою платою. Невелика частина опитаних вважають, що плату треба зменшити на один-три відсотки.

Різко негативно ставляться підприємці до стихійних продавців, які, не сплачуючи за оренду, постійно «курсують» по ринку і на прилеглій території. Ті, хто працює легально, вважають, що десятки й сотні таких «лоточників» створюють не лише нездорову конкуренцію, а й підривають імідж ринку та самих підприємців. Бо покупець, наприклад, потім не може знайти того, хто продав йому неякісний товар, щоб обміняти його. І починає скоса дивитися на всіх продавців. Окрім того, вони вважають, що замість сплати оренди і сприяння цим самим розвитку інфраструктури ринку «підпільники» відбуваються «відступним» для міліціонерів.

До 70 відсотків підприємців не згодні за умови скорочення робочих місць після реконструкції переходити на інший ринок. А 40 відсотків заявили, що змушені будуть працювати «у тіні», якщо для них не стане місця на «Троєщинському». 60 відсотків готові вдатися до публічних протестів, коли доведеться відстоювати своє «місце під сонцем». Очевидно, так воно і має бути, бо людей передусім цікавить і ще довго цікавитиме те, як заробити на хліб насущний, одягнути себе і своїх близьких, нагромадити кошти для навчання дітей чи онуків.

Стосовно соціально-побутових умов, то значний відсоток опитаних висловилися за необхідність функціонування на ринку перукарні, стоянки для автомобілів, каси з продажу квитків, кімнати для гігієни жінки, медпункту тощо. Частина з переліченого на ринку сьогодні є. Решту буде враховано під час його реконструкції. А результати узагальненого опитування, проведеного на цьому та інших ринках столиці й України, буде передано до Міністерства економіки та Державного комітету з підприємництва України. Саме ці інституції, очевидно, врахують їх під час розробляння узагальнених рекомендацій на розвиток відповідного указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів.