Сьогодні у Вінниці відкрився Міжнародний фестиваль асоційованих шкіл ЮНЕСКО, на який запрошено учасників із 30 країн світу. Серед представників України — учні Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи №1.
Нинішнього року їй виповниться 170, це найстаріша школа Поділля. А в ЮНЕСКО заклад — з 26 квітня 1994-го. В Україні 30 таких шкіл. У Польщі, до речі, їх понад 100, в Іспанії — 130, а в маленькій Словенії — 38.
Учнів на сесії ЮНЕСКО не викликають, зате в них беруть участь їхні твори та малюнки. Школярі ведуть і дитячу дипломатію, яку у світі високо шанують. Юні дипломати з Кам’янця-Подільського, скажімо, випередили свого часу офіційний візит першого прем’єр-міністра незалежної України до Словенії, інформували громадськість про енергетичну кризу, масову бідність в Україні, тоді як Президент чи урядовці під час візитів воліли це замовчувати.
Акції, зініційовані ЮНЕСКО проти війни, наркоманії, «Чорнобиль б’є на сполох», «За культуру миру» тощо, перетворюються в гамірному шкільному домі на довгочасні проекти, які завершуються науково-практичними конференціями.
Першу школу прийняли в поважне членство завдяки німецькій вчительці Сільвії Келлер, котра, побувавши в гостях у кам’янчан, написала клопотання до ЮНЕСКО.
Наставник юних дипломатів — заступник директора з 30-річним педагогічним стажем Михайло Пустовіт. Це завдяки його ентузіазму підтримуються зв’язки із штаб-квартирою ЮНЕСКО в Парижі, іншими закладами.
Ще 1999-го Президент Леонід Кучма під час відвідин Кам’янця, дізнавшися про міжнародну діяльність місцевих дітей, давав вказівки про поліпшення матеріально-технічної бази школи, зокрема її ремонт. А невдовзі її мало не закрили через... аварійність. Відстояли батьки, хоча не можна сказати, що місцева влада стоїть осторонь проблем відомої дванадцятирічки.
Недавно в ній відремонтували дах, стало гамірно в класних кімнатах на четвертому поверсі. Хочеться вірити, газифікують невдовзі приміщення, а зал ЮНЕСКО із тісного кабінетика завуча знову перебереться в актовий.
