Нам показували одне й те саме «кіно»

Громадяни, котрі мають звичку стежити за статистикою Держкомстату, шпетили його на чім світ стоїть. Уряд запевняв: доход населення становить 10,4 мільярда гривень, 5,7 з них — зарплата. Розділивши на 22 мільйони працюючих, виходило, що платять по 20 доларів на брата, проте урядовці це заперечували.

Міністерство фінансів визнало, що доходна частина бюджету не долічилася 300 мільйонів гривень. По-перше, з 2001-го в минулий рік бюджет перетягнув недоїмку з платежів у 6 мільярдів гривень. По-друге, новорічні свята відзначали мало не півмісяця. По-третє, недоїмку платежів на десять відсотків збільшили енергетики через проблеми з розрахунками за спожитий природний газ у житлово-комунальній сфері. Глава НКРЕ Юрій Продан казав: колосальні наднормативні втрати електроенергії в мережах, усі обленерго (за винятком Київської та Полтавської) працюють собі на збиток. А в житлово-комунальному секторі треба невідкладно міняти систему обліку та оплати теплової та електричної енергії. Не почули.

НАК «Нафтогаз України» очолив Юрій Бойко, і це розцінили, як добрий знак (може, відтепер борги за природний газ не зростатимуть, а РАТ «Газпром» стане привітніший?). Не дочекалися: «Газпром» відмовився від облігацій «Нафтогазу України», які випустили на 1,4 мільярда доларів у рахунок погашення корпоративного боргу.

Разом: бізнес відпочивав, проблеми Мінпаливенерго і некерованого житлово-комунального сектору — замкнене коло, з якого неплатоспроможний споживач самостійно не вибереться.

Кабінет Міністрів приймає рішення про приватизацію 19 обленерго. Фонд держмайна ошелешено пропонує обмежитися хоча б продажем 12 пакетів, його песимізм обумовлює нетоварний вигляд основних фондів.

Міністерство фінансів вказує Нацбанку на те, як упродовж двох останніх років зростає курсова вартість українських єврооблігацій на світових біржах. (Не дивно, нехай і за інерцією, але економіка зростає. — Авт.). Проте ліцензувати право вітчизняних комбанків на їх придбання Нацбанк відмовляється через відсутність умов для депозитного обліку і тим самим наживає ворогів.

Разом: уряд не встигає із розв’язанням фіскальних проблем, які створює системний бізнес в енергетичній, металургійній, нафтогазовій, хімічній галузях. Він безсилий стримати зростання антидемпінгових розслідувань на зовнішніх ринках проти українських товарів, експорт яких неухильно скорочується. А це обіцяє нові фіскальні проблеми, пов’язані з надходженням у країну валютної виручки для стабільності гривні і фінансування соціальної сфери.

Низка приватизованих обленерго (Запоріжжя-, Полтава-, Львів-, Чернігів-, Херсон-) оголошує «холодну» війну НКРЕ, закуповуючи без дозволу програмне забезпечення більш як на 80 мільйонів гривень. І одразу наражається на рішучу відсіч з боку НКРЕ, генерувальних станцій і уряду: за такі речі перед виборами по голівці не гладять.

Міністерство фінансів сплачує майже 216 мільйонів доларів боргу за єврооблігаціями (найбільша боргова виплата року). Борги бюджету експортерам у частині повернення ПДВ досягають 5,8 мільярда гривень. Уряд видає одразу сім постанов, які стосуються розв’язання цієї проблеми, але жодна експортерів не влаштовує.

МВФ погіршує макропрогноз, пророкуючи зростання валового продукту України у 2002 році на п’ять відсотків. Уряд обстоює — шість (це говорить лише про одне: вибори на носі! — Авт.).

Разом: експортери покладаються на власні сили, а не уряду, якого більше цікавить власна подальша доля, а не їхній клопіт. Сальдо зовнішньої торгівлі стає негативним більш як на 27 мільйонів доларів.

ЗМІ повідомляють про те, що у Запоріжжі розпочалося складання «Мерседесів-Е», люди на вулицях кривляться чи то від сонця, чи то від згадки про те, що ідея народного автомобіля луснула як мильна бульбашка. Зате від зв’язківців чути, що країна нарешті починає переходити на посекундний облік міжміських та міжнародних розмов, а від ракетобудівників з КБ «Південне» — про виграш тендера на розробку, підготовку і запуск супутника для Єгипту в 2004 році.

Разом: Слава Богу, зима і вибори позаду!

Фіскальні грози на початку місяця такі, що уряд шукає на фінансовому ринку діряву парасольку. Він пробує вдруге позичити через Ощадбанк 400 мільйонів гривень на два роки... у населення. Цього разу — з допомогою розміщення казначейських облігацій. Два роки тому спроба розмістити 150 мільйонів боргових зобов’язань провалилася з тріском — продали лише на три мільйони, зате комерційні банки ними трішки поспекулювали.

Країна ігнорує чергову програму діяльності уряду на 2002—2004 роки, оскільки очевидно, що її черконули з політичних, а не економічних міркувань. Мінекономіки обстоює девальвацію гривні та потребу якнайшвидше вступити до СОТ, щоб хоч якось виправдати власну бездіяльність перед експортерами. Або ми не дивимося у що вступаємо, або вже не дотуємо вугільну галузь і сільське господарство, не вдаємося до нетарифних митних обмежень, не спонсоруємо податковими пільгами цілі галузі, а нормотворча діяльність нашого уряду вже не шокує європейців. Але цього ж місяця постанова «Про визначення критеріїв, які відносять фінансові операції до сумнівних і незвичайних операцій», шокувала всіх.

Разом: темпів економічного зростання вже недостатньо для розв’язання бюджетних проблем. Рано чи пізно це призведе до скорочення захищених законодавством видатків на фінансування соціальної сфери. Уряд скористається універсальною порадою МВФ —скорочувати не матеріальну, а соціальну сферу.

Березнева постанова про легалізацію грошей посіяла неабиякі сумніви в Міжнародної організації з протидії відмиванню злочинних доходів (FATF) у фаховому підході уряду до розв’язання проблеми. Наприклад, до розряду сумнівних потрапляли неодноразові операції з купівлі-продажу корпоративних прав, цінних паперів однією особою, що ставило під підозру брокерську діяльність як таку, не кажучи вже про те, які мізерні виторги очікували б фондові майданчики. Ще нісенітниця: операція вважається сумнівною, якщо в ній бере участь компанія, зареєстрована в країні, яка не співпрацює з FATF. А звідки в комерційного банку така інформація? За таких критеріїв банки звітуватимуть про геть усі операції наших експортерів з росіянами. Операція вже сумнівна, якщо більш як на 30 відсотків авансується імпортний вантаж. А якщо на всі 100, то одразу дзвони куди треба?

Разом: парламент розцінив прийняття цієї постанови як вершину економічного безглуздя та юридичної безграмотності. З огляду на висоту цієї вершини, навряд чи вдасться народним депутатам уникнути її уламків у майбутньому законі про відмивання «брудних» грошей.

У першому півріччі лише половина промислових підприємств працювала прибутково, до держбюджету надійшло 19,7 мільярда гривень —не дорахувалися 1,2 мільярда гривень. Міністр фінансів у Верховній Раді визнав, що соціальна сфера профінансована лише на 87,7 відсотка. Зведений бюджет виконано на 90 відсотків. Пригнічує мізерна кількість дієвих фінансових інструментів для залучення коштів у бюджет. Уряд повсякчас обмежував обсяги розміщення облігацій державної внутрішньої позики (ОДВП). Від початку року, попри вчасні оголошення Мінфіну, не відбувся жоден аукціон з розміщення півторарічних ОДВП через їхню низьку доходність, зумовлену не в останню чергу політичними ризиками. Зростання промислового виробництва на 6,1 відсотка на тлі бюджетних проблем сприймається на віру, як виграш у національну лотерею.

Разом: секвестр, а отже, чергове посилення податкового тиску — неминучі. Для його проведення урядові вистачить «тихої постанови», бо наївно думати, що Верховна Рада візьме на себе таку відповідальність.

Екс-міністр економіки Олександр Шлапак схиляється до того, що економіка матиме результати консервативного сценарію, тобто зростання ВВП на 4,8 відсотка, промислового виробництва — на 5, сільського господарства — на 2,1, а інфляція становитиме 3,5 відстока. На його думку, проблема в тому, що бюджет не отримає ані інфляційних, ані реальних грошей, бо ці макроекономічні параметри значно нижчі навіть від бюджетних.

Разом: проблема — в іншому. В уряді Анатолія Кінаха не знайшлося людини, яка б тверезо оцінила вплив макроекономічних показників на формування бюджету. Бракує  розуміння того, що зростання ВВП на відсоток (за відповідного фіскального адміністрування) збільшує доходи бюджету від 500 мільйонів гривень до одного мільярда.

24 вересня в парламенті відбулася невдала презентація проекту Держбюджету на 2003 рік. Він консервував усі економічні та соціальні проблеми і не виправдовував очікування всіх без винятку профільних комітетів парламенту. Урядові кошториси як такі, що нездійсненні, відкинули шахтарі, аграрії, енергетики та інші. А на покриття простроченого боргу з ПДВ уряд запланував не 3—4 мільярди гривень, як можна було очікувати, а мільярд. Того самого дня США заморозили надання Україні на цей рік 54 мільйонів доларів технічної допомоги.

Разом: уряд Анатолія Кінаха зробив свою справу, затвердити Держбюджет на 2003 рік він не спроможний. Найпевніше це зробить його наступник.

Україна запровадила квоту на імпорт російського цементу та каустичної соди. Колегія Мінекономіки та з питань євроінтеграції відзначила зростання обсягів експорту підприємств металургійної галузі, які скорочувалися в першому півріччі. Нарешті розблоковано експорт зерна, продавати яке стало вигідно.

Перше читання зі скрипом проходить проект Держбюджету-2003, доходна частина якого збільшена на вісім мільярдів гривень. Мало хто вірить у доходи від приватизації і практично всі скептично ставляться до ефективності адміністрування податків. Дивує, що не враховані фактично всі пропозиції профільного комітету стосовно податкових норм. Проект бюджету в такому вигляді, на думку аналітиків, посилить податковий тиск, збільшить кількість контрольних перевірок і штрафних санкцій. Одна дорога — в «тінь».

Разом: металурги та аграрії і цього року знову підставлять країні рятівне плече. Такими проектами бюджетів, як правило, підводять прем’єрів під монастир.

Заборгованість з виплат заробітної плати становить 2 мільярди 401 мільйон гривень (на 3,3 відсотка менше, ніж торік). Проте соціальні виплати в багатьох регіонах не здійснюють. Мінекономіки поліпшило прогноз інфляції до нуля. Мінфін констатує, що загальна сума платежів за зовнішніми боргами наступного року становитиме 12 мільярдів гривень.

Верховна Рада затверджує кандидатуру голови донецької облдержадміністрації Віктора Януковича на посаду Прем’єр-міністра.

Разом: коаліційний уряд очолив міцний господарник з регіону, що репрезентує до 20 відсотків валового продукту. Але цікаво, чи не створили ми історичний прецедент, помінявши уряд між першим і другим читаннями проекту Державного бюджету? А заразом і другий: ініціювавши кадрові зміни в Нацбанку на користь лідера однієї з політичних партій?

FATF оголошує санкції проти України.

ЄС запроваджує квоти на імпорт українського зерна.

Капіталізація ВАТ «Укрнафта», яка вперше за бозна-який час перевищила обсяги видобутку нафти попереднього року, просто вражає. Серед кращих топ-менеджерів року — президенти та генеральні директори Української горілчаної компанії «Nemіroff», авіакомпанії «Аеросвіт», аеропорту «Бориспіль», ВАТ «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Мотор Січ», Сумського МНВО імені «Фрунзе»...

Відчайдушна спроба Верховної Ради затвердити держбюджет вдається за лічені дні до новорічної ялинки.

Разом: відчуття від побаченого бозна-який раз кіно: уряд не вирішував, а створював проблеми; рішення про секвестр парламент не приймав, але його нав’язали; кожному громадянину у грудні сплачували на 40 доларів більше, ніж у січні, але хтозна-як до цього ставитися — кількість працюючих зменшилася більш як на два мільйони осіб.