Агропромислова асоціація «Група компаній «Укррос» (далі —Асоціація) на загальних зборах підбила підсумки першого року своєї діяльності і визначила стратегію виробництва та менеджменту на рік наступний. Представництво більш як 25 підприємств цукрової, зернової, м’ясної та інших галузей сільського господарства і річний торговельний оборот приблизно у 180 мільйонів євро свідчать, що Асоціація не втрачає лідируючих позицій на аграрному ринку.
З виступу директора Пальмірського цукрозаводу Віктора Павліченка:
— Сезон переробки був дуже складний. У власній зоні зібрали і вивезли всі цукрові буряки з площі 17 тисяч гектарів. Переробили 317 тисяч тонн сировини, виготовили 35,749 тонни цукру. Ефект від того, що вкладаємо щороку майже 10 мільйонів гривень у землю і господарства, неабиякий. Але ефективність ділового партнерства, як на мене, ще дуже низька. Так, попри те, що ми вкладали чималий капітал, деякі господарства вивезли цукрові буряки на Семенівський та Глобинський цукрозаводи, що на Полтавщині. І щонайменше — 30 тисяч тонн, підрахуйте збитки...
Криза з виробництвом прийшла на зміну ціновому обвалу на ринку цукру, отже, перед компаніями Асоціації природно постали фінансові проблеми, пов’язані з інвестуванням у зони бурякосіяння, погашенням дебіторської заборгованості. Але кредитна репутація Асоціації в банкірів не викликає жодних запитань. Мало того, за минулий рік, каже Олександр Федоренко, від банків залучено середньострокові кредити на 2—3 роки. Про кредитні ресурси на такий період мріє чимало фінансово-промислових груп. Тим часом Асоціація вже веде переговори про кредити на п’ять років. Навіщо? Олександр Федоренко інформує керівників компаній про нові напрями бізнесу: торгівлю засобами захисту рослин, ремонт і закупівлю сільськогосподарської техніки. До речі, в розпорядженні Асоціації нині перебуває 12 високопродуктивних бурякозбиральних комбайнів «Хольмер», 5 зернозбиральних комбайнів «Дон» і 5 комбайнів «Нью-Холланд», угоди про постачання та ремонт запасних частин укладено з машинобудівними заводами України та Росії. З виступів заступника виконавчого директора Асоціації Юрія Швидкого, директора ТОВ «Укррос-зерно» Андрія Давидова та інших стає зрозуміло, що сільськогосподарську техніку тут прагнуть використовувати як інструмент для надання платних послуг, що істотно зменшує кількість проблем, пов’язаних з мобілізацією доходів на покриття кредитів, інвестиціями та ін. Виходячи з цього, пролунала пропозиція передавати її навіть елеваторам.
Хто прагне заробляти, шукає засоби. Наприклад, наступного року Асоціація збирається збільшити за кредитні гроші кількість цистерн з 56 до 100. Хто сумнівається, що в того, хто надає повний комплекс послуг з транспортування вантажів залізницею, вони стрімко окупляться і будуть приносити доход?! Ніхто, бо щорічні вантажні перевезення Асоціації зашкалюють за 100 тисяч тонн, адже вона авансує агропідприємства пально-мастильними матеріалами, хімічною продукцією, постачає свою продукцію на внутрішній і зовнішній ринки.
Шукати шляхи виходу з фінансової скрути, а не чекати манни небесної, закликав усіх і виконавчий директор Асоціації Олексій Крутибіч. Він звертався до директора Чортківського цукрозаводу Степана Атаманчука, котрому на сьогодні найважче за всіх. Бо з його підприємством співпрацюють 12 тисяч одноосібних заготівельників, і кожного треба заохотити — або грішми, або продукцію заводу, щоб не повезли буряки до конкурентів. А тут ще низький вихід цукру з кожної тонни сировини (8,85 відсотка) унеможливив і появу очікуваного цукру. «Але підприємство — не збиткове, —каже Степан Захарович. — Треба шукати шляхи розв’язання проблеми співпраці з одноосібниками, яка вигідна, бо господарства просять за буряки набагато більше!» «От і шукатимемо разом, — запевняє Олексій Крутибіч. — Додаткового фінансування не чекайте, а от наступного року маєте переробити щонайменше 350 тисяч тонн сировини».
І Атаманчук, і Крутибіч знають, де саме і чому померзли під снігом не викопані буряки, розуміють, як перерозподілити фінансові ресурси в господарствах, щоб вони давали найбільший прибуток. Зрештою, чортківці переробляли сировини і більше — тому цю цифру всі беруть на віру, ніби прогноз погоди.
З виступу директора ТОВ «Укррос-зерно» Андрія Давидова:
— Нам удалося втілити в життя низку інвестиційних програм на більш як 20 тисячах гектарів орних земель, що перебувають в оренді. Завдяки тісній співпраці з відомими фірмами, які є лідерами на світовому агроринку, та партнерським відносинам із десятками елеваторів у всіх регіонах країни ми опанували механізм серйозних капіталовкладень у виробництво, переробку і збереження зерна. Зібрали більш як 60 тисяч тонн зернових: пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник...
Я не перший рік знаю цих підприємливих людей, згуртованих ідеєю рухати капітал через виробництво і торгівлю. В одному з рекламних проспектів вони цитують Генрі Томаса Бокля: «У старовину найбагатшими вважалися країни, що мали найкращу природу, а тепер найбагатші ті країни, де людина найбільш діяльна». Мабуть, Україна до таких ще не належить, але в ній вже народився бізнес, який відкидає бездіяльних.
З виступів керівника продовольчого напряму Олега Харчевного і директора компанії «Укрроспрод» Олега Купрієнка з’ясувалося, що цього року перероблено 4027 тонн м’яса (майже на 600 тонн більше, ніж торік), 933 тонни субпродуктів (на 133 тонни більше, ніж торік), 485 тонн шкір великої рогатої худоби. На Бахмацькому м’ясокомбінаті, кажуть, встановлено нове холодильне устаткування, і його колектив за чотири місяці цього року виготовив продукції удвічі більше, ніж за вісім (!) попередніх. Однак загальні збори констатували, що саме на цьому напрямі найбільше проблем, пов’язаних з перевиробництвом м’ясопродукції, пошуками нових ринків збуту і відшкодуванням експортного ПДВ...
Президент Агропромислової асоціації «Група компаній «Укррос», заслужений працівник сільського господарства Сергій Федоренко:
— Роботу Асоціації визнано задовільною, але почуття внутрішнього невдоволення не зникає. Хтось наголошував, що ми повсякчас чогось не враховуємо: фінансової кризи в Росії, погодних умов, адміністративного тиску... А маємо встигати, оскільки рахувати в Асоціації вже навчилися добре і кожна компанія свідома того, що недоотриманий сьогодні прибуток завтра обернеться неповерненим кредитом, далі — банкрутством і майновою відповідальністю перед кредитодавцем, а там і згортанням виробництва цукру з бурякової сировини, масовим безробіттям та іншими соціальними негараздами. Але добре, що ми всі звірили годинники: визнали, що управління коштами і підприємствами в режимі реального часу можна і треба поліпшувати, що бізнес, врешті-решт, не може бути збитковий.
