Точка зору учасників колегії на перспективу співробітництва і концепцію розвитку МТК
Віктор Христенко, заступник глави уряду РФ:
— Розвиток транспортної структури був, є і буде одним із пріоритетів держави, бо транспортна складова обумовлює розвиток економіки. Нині в межах країн СНД чітко прослідковується перерозподіл вантажопотоків, викликаний різним рівнем економічного розвитку. Стало очевидним, що традиційні логістичні транспортні ланцюги вимагають удосконалення. На півдні Росії нам бракує портових потужностей. Послабшали зв’язки між суміжними видами транспорту, потрібно скоординувати діяльність залізниці і портів, застосувавши сучасні інформаційні технології і логістику. Важливе значення має розвиток авто- і залізничних переходів, пунктів пропуску між Україною і РФ. Ми зацікавлені в транспортних комунікаціях України для перевезення вантажів до третіх країн. Треба якнайшвидше привести відповідно до міжнародних правових норм законодавчу базу обох країн.
Ельбрус Абдулаєв, держсекретар Мінтрансу України:
— Мета програми — повніше задоволення потреб економіки двох країн у міжнародних перевезеннях, створення умов для безперешкодного пропуску через кордон вантажів і пасажирів, погоджений розвиток транспортної інфраструктури двох країн, інтеграція транспортних систем України і РФ в європейську та світову транспортні системи.
Тож насамперед слід удосконалити нормативно-правову базу, привести її відповідно до міжнародних норм. Хоча міжурядові угоди загалом сформували правову базу двостороннього співробітництва, залишаються неврегульованими питання транспортно-експедиційної діяльності, міждержавного лізингу транспортної техніки, проблеми Азовського моря, заходження українських суден до внутрішніх річкових портів Росії тощо. Потрібно прискорити приєднання до міжнародних угод та конвенцій в галузі транспорту та митного права.
Одна з основних причин, яка гальмує розвиток транзиту вантажів, — затримки на кордоні. Тут ще багато бар’єрів. Їх ліквідації посприяло б створення й облаштування спільних пунктів перетину держкордону з єдиною технологією митного та інших видів контролю вантажів і транспортних засобів. Доцільно, хоча б у порядку експерименту, запровадити положення конвенції про митний транзит, яка дає змогу використовувати залізничну накладну замість декларації.
Ефективне функціонування МТК залежить від сучасних логістичних та інформаційних технологій. Щодо України, то створення об’єднаних чи спарених мультимодульних логістичних центрів доцільне на Закарпатті і в Азово-Чорноморському басейні.
Чінгіз Ізмайлов, заступник міністра транспорту Росії:
— Транспортні коридори територією України відіграють велике значення для перевезення вантажів з Росії до Молдови, Румунії, Угорщини, Словенії, частково Словаччини, Болгарії, Греції, Боснії й Герцоговини, Македонії, Австрії, Хорватії, Югославії та інших країн Південної Європи.
Відповідно Україні вигідно використовувати територію Росії для транспортування вантажів до країн Закавказзя, Середньої Азії, Казахстану, Китаю.
Поєднавши МТК №№ 5, 3 із «Транссибом» та коридором «Північ—Південь», після відкриття в 2004 році сполучення Чита—Хабаровськ, буде практично відкрито дорогу від Адріатики до Тихого океану. Формування коридору «Північ—Південь» важлива не лише для Росії та України, а й для Індії, Ірану та інших країн.
Потрібно розробити і впроваджувати нові транспортно-технологічні маршрути вантажів. Одна з можливих схем «Дунай — Каспій» із використанням ліхтерів нового типу — безперевалочне, безвологе перевезення вантажів із портів Каспію російськими внутрішніми і міжнародними водними шляхами до держав Північної, Центральної і Південно-Східної Європи. Конкретна пропозиція вже надійшла від іранського вантажовласника. Впровадження схеми безперевалочного перевезення вантажів за єдиним документом, скорочує час транспортування, робить її привабливою. Інша ефективна система — авто- і залізничне поромне сполучення. Відтак вагони із Середньої Азії через Росію і Україну доставлятимуть на Балкани.
Анатолій Гужвін, глава адміністрації Астраханської області:
— Таку співпрацю треба було розпочати вже давно. Як на мене, необхідна більш глибока інтеграція в галузі суднобудування. Україна може не тільки добре ремонтувати судна, а й будувати їх.
Юрій Крук, народний депутат України:
— Парламент України плідно попрацював на розвиток і функціонування транспортної системи держави. Верховна Рада попереднього скликання за чотири роки прийняла 64 закони, які так чи інакше стосуються транспортної системи. А парламент цього скликання — три закони. На черзі — ще ціла низка нормативних документів.
Григорій Легенький, начальник Департаменту розвитку і координації транспортних систем Мінтрансу України:
— Концепція розвитку МТК передбачає вдосконалення транспортної інфраструктури, створення термінально-логістичних центрів. Зокрема, треба буде розробити схеми комбінованих перевезень за розміром, номенклатурою вантажів і видами транспорту, здійснити моніторинг діяльності підприємств-операторів щодо комбінованих перевезень вантажів.
Розвиток МТК має забезпечити підвищення якості транспортування експортно-імпортних вантажів, залучення транзиту третіх країн — Південно-Східної Азії, Китаю, Кореї, країн Середнього Сходу. Євро-азійський напрямок — один із найбільших перспективних для становлення транзитного потенціалу наших країн. Основна мета співробітництва у створенні спільних МТК — збільшення в 1,5—2 разу обсягів транзиту через транспортні комунікації двох країн.
