Хроніка замерзаючого півострова
Прикрою закономірністю буття жителів найтеплішого регіону України стали випробування температурними контрастами — виснажливі літні перегріви вже традиційно змінюють дрижаки від недогріву взимку, беззахисними перед яким кримчан робить нерозпорядливість власних тепловиків і борги тих і тих. Причому тенденція до поглиблення «рукотворної різкоконтинентальності» Криму стає дедалі стійкіша.
Енергія зависла на волосині
Надзвичайна ситуація в енергосистемі Криму триває ще з літа, а фактично — уже 20 років, відколи Сиваський аніліновий завод вирив водосховище для технічних потреб, яке підтопило високовольтні опори і поставило під загрозу енергопостачання всього півострова. Адже з материка через вузький перешийок Крим отримує 95 відсотків всієї електроенергії: 70 відсотків необхідної потужності надходить трьома високовольтними лінями з Нової Каховки, ще 25 — четвертою, що тягнеться через Чонгар із Мелітополя.
Проблему кілька років виносять на найвищі рівні, але «мокре» питання не вирішено досі. Найголосніше вдарила у дзвони остання державна комісія, яка обстежила майже 20 опор і заявила... наскільки пошкодила їх вода за два десятки років — не знає ніхто. Лише після того, як комісія Кабміну України визнала становище надзвичайним і доручила кримському уряду затвердити комплекс заходів з його ліквідації та скерувати кошти з резервного фонду Ради міністрів автономії, вона своєю постановою виділила Армянському міськвиконкому 180 тис. грн. на відведення води і осушення території. Інститут «Кримдіпроводгосп» після топографічних і геодезичних зйомок затоплених опор запропонував вирити між ними відводний канал, яким вода має відійти в Сиваш. Та оскільки місцевість перенасичена комунікаціями, доведеться робити ще й прокопи під залізничним полотном і автошляхами, а виділених коштів, освоєння яких «ведеться неоперативно», вочевидь не вистачить.
Нині ДАТ «Титан», (яке зробило винуватців підтоплення енергодайних опор — анілінофарбників, своїм дочірнім підприємством), заходилося відкачувати воду. Та останні зливи знову підняли її рівень — опори високовольтних ліній, якими відає Кримська енергетична система Національної енергетичної компанії «Укренерго», нині затоплені майже на чотири метри! А замість того, щоб нарешті покінчити з «бородатою» проблемою, енергетики заявили — «навіть коли відкачати воду повністю, цього року ремонтувати чи міняти опори вже не можна, бо потік електроенергії нині збільшено до 900 МВт».
Тож висіти на волосині, підчепленій на мокрі до колін опори, високовольтній материковій енергії доведеться і цієї зими. Навіть максимально форсуючи події, до кінця року рятувальники у кращому разі зможуть лише відкачати воду і збудувати відвідний канал. До болю знайома ситуація: «доки грім не гряне...», турбує кримчан і на самому півострові.
Холодна війна
Хоча автономія намагається трохи знизити навантаження на високовольтні лінії, що йдуть з материка, допомогти регулюванню режимів, стійкості роботи кримської енергосистеми, зокрема у разі виникнення надзвичайних ситуацій: відновлює виробіток власної електрики —підключила Сімферопольську ТЕЦ, незабаром запустить Комиш-Бурунську, Сакську і Севастопольську теплоелектроцентралі, після чого загальний об`єм електропотужності власної генерації становитиме від 75 до 80 мегават, — та й тоді він не перевищить 7—8 відсотків від необхідного півострову.
А кримчани звикли «перетворювати світло на тепло». Значно перевищувати споживання електроенергії змушує недостатнє забезпечення населення пічним паливом і природним газом, зменшення тиску в газопроводах під час зниження температури.
Попри традиційні переконання урядовців, що «господарство півострова загалом до зими готове, щоправда є труднощі в деяких регіонах, де й раніше з опаленням були проблеми, але й там вони вирішуються», вже стомлені нинішнім продовженням торішніх масових вимикань електроенергії, хронічним ремонтом недоробок «готових» до опалювального сезону мереж, жителі півострова встигли відчути на собі доречність заяви старшого державного інспектора Кримської регіональної інспекції держенергонагляду України Владислава Зайцева: «В результаті навіть вибіркової перевірки теплових господарств виявлено низку великих порушень, які істотно впливатимуть на якість і надійність теплопостачання в холодну пору. Наземні ділянки тепломереж скрізь мають пошкодження теплоізоляції, часто її взагалі нема. Чимало теплопроводів затоплено водою, що призведе до грандіозних втрат тепла і прискореної корозії металу. Часто акти про готовність до роботи в зимових умовах складаються формально. Заплющують очі на те, що системи опалення в будинках непромиті і неопресовані, тобто не гарантується їх герметичність. Вузли управління цих систем залишилися без ізоляції, неукомплектовані контрольно-вимірювальними приладами. Запорно-регулювальна арматура не має жодних слідів ремонту...».
Заплатив — зігріють?
За тепло в житлових будинках цього сезону відповідають міські голови, уряд опікується температурою в лікарнях, пологових будинках, дитячих та інших закладах республіканського значення.
Як зазначив міністр палива та енергетики автономії Сергій Іванов, влада впевнена, що кошти у населення є, але віддати свої збереження на проплату тепла люди зважаться лише після того, як намерзнуться у холодних квартирах.
Голова профільної комісії ВР АРК Анатолій Коцеруба зауважив, що банкрутом оголошені «Кримські генеруючі системи», тож треба докласти чимало зусиль, аби не допустити розпродажу їх устаткування. Справу ускладнює й зростання заборгованості за спожиту електрику.
Житлові будинки—боржники за теплопостачання не опалюватимуть, попередив і генеральний директор «Кримтеплокомуненерго» Ігор Вайль. Бо заборгованість населення вже не дає можливості розрахуватися за раніше спожитий газ, а отже і придбати його для виробітку тепла. Кожен будинок, який погасить свої заборгованості перед «Кримтеплокомуненерго», отримає тепло буквально за годину. Але вона, очевидно, надійде не скоро, адже потрібно віддати лише за минулий сезон майже 37 млн. грн. За всі останні роки населення Криму заборгувало за теплопостачання і гарячу воду майже 95 мільйонів гривень. Для часткового вирішення проблеми тепловикам надається допомога з республіканського бюджету. Але потрібно, щоб розрахувалися з «Кримтеплокомуненерго» всі, хто завинив. Та кожен рік борг збільшується на 10—12 млн. грн.
ДАТ «Чорноморнафтогаз», якому регіони завинили понад 18 млн. грн., заявило, що не постачатиме блакитне паливо боржникам до повного розрахунку. Мало того, газовики запропонували застосувати до них найжорсткіші заходи: не видавати їм зарплату, техталони на автотранспорт, разом з міліцією зняти батареї і таке інше... Мовляв, Кабмін України ухвалив рішення: для тих, хто не заплатив, опалювальний сезон взагалі не починати.
За інформацією Управління юстиції «Кримтеплокомуненерго» повинен виплатити енергопостачальним компаніям понад 101 млн. грн. Не розрахувавшися з цим боргом, підприємство не зможе постачати теплову енергію споживачам, при цьому порушуючи умови договору з ними.
Правовим тупиком назвав ситуацію з поданням тепла в житлові будинки півострова заступник начальника Головного управління юстиції автономії Андрій Вєтров. На його думку, в цьому випадку праві обидві сторони —споживачі, котрі платять за послуги і не отримують їх, і постачальники, які мають право відключати подачу тепла неплатникам. Однак наша влаштована за соцалістичним методом опалювальна система не дає змоги відключати окремі квартири, тому страждають і ті, хто сумлінно платить. Якби її можна було відключати, як телефон, оплата була б стовідсоткова, вважають фахівці.
Водночас із регіонів почала надходити дедалі жорсткіша інформація. Приміром, не готове до холодів житлово-комунальне господарство Євпаторії почало публікації прізвищ найзатятіших боржників на першій сторінці місцевої газети і суворі попередження начальника ЖЕО-3 В. Савчука: «Якщо до диспетчера аварійної служби зателефонує хтось із «чорного списку» боржників і попросить врятувати від аварії, приїзду аварійної бригади не чекай! Як ви ставитеся до проблем ЖЕО, так і ЖЕО ставитиметься до ваших». Тепер усі дисцпліновані споживачі вивчають газетні списки боржників, аби знати неплатників, які живуть над ними, щоб бути готовими рятуватися від затоплень. От тільки борги в Євпаторії щось не зменшуються.
Крим.