6 грудня в Ризі пройшла конференція «Післяпразький порядок денний: перспективи співробітництва Східної та Північної Європи».
Окрім латвійців, на конференції були посланці 10 держав. Голова Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції Борис Тарасюк у програмі значився як екс-міністр закордонних справ і керівник Інституту євроатлантичного співробітництва.
Тема України лунала часто. Перша її порушила президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. Відзначивши прагнення України і Грузії вступити до НАТО, вона сказала: «Ми допоможемо цим країнам, як інші допомогли нам».
Президент проекту комітету США з НАТО Брюс Джексон (за сумісництвом віце-президент великої компанії «Локхід», яка випускає озброєння) кілька разів згадував Україну в контексті подій до 2010 року. Адвокатом України виступили також член польського Сейму Павел Грас та інші. Але діалогу не було: ніхто з українських офіційних осіб не приїхав. То, може, мав рацію посол США в Росії Александр Вершбоу, котрий сказав якось, що перспективи вступу України до НАТО «перебувають за горизонтом»?
У кулуарах згадували, що в тій самій Ризі на останній перед запрошенням до НАТО зустрічі прем’єр-міністрів країн-кандидатів у липні як гість був присутній Євген Марчук. Його жартома назвали «кам’яним гостем» за мовчанку на засіданнях і небажання спілкуватися з пресою. Але ж бо відтоді (точніше, 21 листопада) Верховна Рада визначилася зі вступом до НАТО... Водночас, за словами Б. Тарасюка, лише третина населення підтримує вступ до Північноатлантичного альянсу, третина — проти, ще третина, від якої і залежить, куди схилиться чаша терезів, не визначилася.
Карл Більд, екс-прем’єр Швеції (котра не входить, як відомо, до НАТО), заочно полемізував з прем’єром Латвії Ейнарсом Репше, який заявив днями, що головної мети — вступу до НАТО — досягнуто і не так уже й важливо, якщо на майбутньому референдумі стосовно вступу до Євросоюзу народ проголосує проти. «Варязький гість» попередив: «НАТО не зможе позбавити Латвію соціальних проблем, економічного та політичного тиску. І тут без ЄС не обійтися». І якщо Латвія хоче стати повноцінним членом НАТО і ЄС, вона має покращити відносини з Росією.
Таку саму думку висловив директор політпрограм Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії Андрій Федоров: «Якщо відносини Латвії з Росією, як і раніше, залишаться «ніякими», то під загрозою опиниться ваше членство в НАТО, бо ви не зможете платити за нього. Трохи зменшиться транзит, і ви прогорите! ... Не варто латвійським колегам сподіватися, що їх візьмуть до НАТО із «заплющеними очима». Я вважаю, що НАТО може рекомендувати Латвії прискорити розв’язання проблеми масового безгромадянства, забезпечити права нацменшин у повному обсязі і врегулювати відносини з Росією. А вирішення другого питання тісно пов’язане з вирішенням першого».
Те, що перебування в альянсі недешево, в Латвії розуміють. На конференції латвійський міністр оборони Гіртс Крістовскіс заявив: «Країни—члени НАТО вмовляють нас мати професійну армію, але ми поки що не можемо собі цього дозволити».
Рига.
