Колись популярні газетні заголовки-штампи на кшталт «Важка доля легкої промисловості» вже втрачають свою актуальність. Хоча й не такими темпами, як хотілося б. Утім, це справа часу і бажання самих швейників працювати на свій добробут.
Нині в Україні діє понад 350 швейних підприємств різних форм власності. Працюють на них майже 110 тисяч осіб, причому за останні два роки їх кількість збільшилася на 4,4 тисячі. Звісно, зростають й економічні показники. Втім, можливостей у українських підприємств значно більше, ніж вони їх використовують. Цікаво, що, на думку експертів, швейна галузь за доходністю посідає третє місце після тютюнової та алкогольної. Однак відсутність системного підходу до розвитку швейної промисловості спричиняє аж занадто повільний розвиток та невідповідність між якісними та ціновими показниками товарів внутрішнього ринку. А ще — засилля імпортної неякісної, але дешевої й тому популярної продукції. До того ж її левова частка — проста контрабанда. Звісно, це, як і низка інших чинників, негативно позначається на розвиткові українських підприємств та галузі загалом. А головне —гальмує наміри іноземних інвесторів розвивати внутрішній ринок України. Намагаючись змінити цю ситуацію, столичне ЗАТ «Каштан» спільно з іноземними партнерами зініціювало створення Міжнародного експертного центру інвестиційної привабливості швейної галузі України.
За словами комерційного директора «Каштана» Олександра Мартинчука, мета створення Центру — координація дій учасників зовнішнього і внутрішнього ринків цього сегмента легкої промисловості, приведення українських швейних стандартів у відповідність з європейськими, а також залучення інвестицій.
— Можливо, це звучить дивно, але нам не шкода ділитися досвідом і своїми напрацьованими діловими зв’язками. Ми хочемо діяти відкрито, хочемо допомагати тим підприємствам, в яких ще чимало проблем і які перебувають у стадії становлення. У нас є така можливість, — заявив він.
Але зусиллями лише самих швейників цю проблему не розв’язати. Потрібна підтримка держави. І не тільки на словах. Адже є у світі країни, де цей сектор економіки домінуючий, і тому підприємства галузі справді відчувають підтримку. А в Україні її майже немає. Це, наприклад, стосується мита та податку на додану вартість на обладнання, яке в нашій країні не виготовляють. Ще й чомусь мотивують такі заходи захистом вітчизняного виробника. Добре, що це розуміють іноземні партнери і дають відстрочку з оплати на кілька місяців. І це теж можна вважати інвестицією, як і безкоштовні консультації Міжнародної фінансової корпорації в рамках проекту «Корпоративний розвиток в Україні».
Тому чималий досвід, набутий на ЗАТ «Каштан», хочуть передати всім іншим підприємствам. І довести, що необов’язково багато говорити про регулювання у законодавстві, потрібно негайно використати ресурс партнерів, які тепер працюють на Україні.
Експертний центр аналізуватиме стан розвитку галузі й надаватиме свої експертні висновки засобам масової інформації, а також уряду України. Діяльність Центру дасть змогу довести вітчизняному покупцеві якісність і доступність української продукції.
— Ми впевнені, що для кожного українського виробника цей проект може стати реальною можливістю для розвитку власних виробничих потужностей і виходу на зовсім інші економічні горизонти, — вважає Олександр Мартинчук.