Передісторія проста. Діти гралися м’ячем і випадково від удару він лопнув. Дівчинка, власниця м’яча, як потім розповідали діти, трохи засмутилася. Гру продовжили — вже іншим. Увечері діти розійшлися по домівках. Вночі було чути, як кличуть Світланку. Про лихе ніхто не думав.
А ранком біля будинку: «Світланка зникла. За неї вимагають викуп у 2 тисячі доларів». На жаль, були не лише співчуваючі сім’ї, а й такі, що перешіптувалися між собою і скоса позирали на батьків: мовляв, з таких могли і більше вимагати. Батьки Світланки мають приватну справу, яка великих статків поки що не приносить, але гроші в сім’ї були. Старший брат старається допомагати батькам, вникає у суть справи. Сестрі це не подобалося. Коли батьки її брали з собою, вона старалася зробити шкоду, хоча й знала, що її покарають. Коли терпець батьків урвався, вирішили — вона залишатиметься вдома сама і чекатиме на їх повернення. Того вечора Світланка гралася з дітьми й чекала на батьків, а потім зникла.
Що з’ясували? Виявилося, дівчинка боялася гніву батьків за зіпсовану іграшку. Тому сама написала цю записку про викуп і вирішила переночувати у знайомих. Пішла до одних, але ті запитали, чи батьки знають, де її шукати, то вона — швиденько до інших, але і в них не залишилася. Батьки із знайомими шукали її всю ніч. А вранці пішли в міліцію. Дівчинка, як потім з’ясувалося, спала на п’ятому поверсі одного з будинків.
Батько дійсно карав дівчинку за зіпсовані іграшки, але й купляв їх на перше ж її прохання. Бити за іграшки били, але чомусь не привчали до бережливого ставлення до речей. Отож за кожну зіпсовану річ дівчинку карали. От і того вечора, коли м’яч луснув, до речі, не з її вини, вона була сама вдома. І з жахом чекала на батьків. Несила було вкотре витримати гнів батька, тому дівчинка вирішила інсценувати своє викрадення, щоб у такий спосіб розжалобити батьків й ті забули про зіпсований м’яч.
Фото Світланки разом із запискою про вимогу грошей було передано міліції. Правда, побачивши записку, один з міліціонерів висловив здивування, що вимагають лише 2 тисячі доларів, бо в таких випадках сума зазвичай буває разів у десять більша. Подумали, може, дитина, яку змусили це писати, просто з переляку забула поставити ще один нуль, а викрадач не перевірив. Здивувало й те, що не вказувалося, коли і як передати зазначену суму.
Пошук провели оперативно. Й у другій половині дня дівчинка вже була вдома. Один з міліціонерів примітив схожу дівчинку на базарі. Правда, була вона страшенно брудна. Коли затримували, кинулася тікати. Перехоплену втікачку доставили у відділення для впізнання. Його провела тітка, бо до матері викликали «швидку». Дівчинку під охороною відправили до батьків.
За свій «жарт» «героїня» пригоди розплатилася — 10-річну Світлану взяли на облік у міліції, мати потрапила до лікарні на кілька тижнів.
А батько, крім чоловічих сліз, чи збагнув, якої травми завдав доньці покараннями за зіпсовані іграшки? Чи варті вони усі разом пережитого самою Світланою та її батьками? І що буде, коли зламається наступна іграшка?
