Значення монографії Віктора Вечерського «Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України» переоцінити важко. В одному виданні вперше зібрано довідково-інформаційні, зображувальні матеріали про 396 архітектурних об’єктів, які з різних причин не дійшли до нашого часу. Книга — своєрідна енциклопедія втраченої культурної спадщини, скарби якої треба знати, щоб глибше розуміти історію України, духовні шукання на її теренах. Таких за широтою охоплення фактажу, матеріалу студій ще не було!
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, заслужений працівник культури України Віктор Вечерський більш як 20 років досліджував цю проблему. У монографії відомості про всі значущі зруйновані чи знищені пам’ятки в усіх регіонах держави доповнюються коментарями автора, який дає досить переконливе трактування дискусійних питань у датуванні спорудження, відновлення і добудови більшості історичних споруд.
У книзі, зокрема, розповідається про втрачені архітектурні пам’ятки Києва — собор, дзвіниця та Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври, севастопольський Володимирський собор, мечеть Селіма у Феодосії. Крім культових споруд, автор розглядає й палацові та замкові комплекси, окремі будинки, які здебільшого постраждали від дії часу, а також неуваги, браку коштів на реставрацію.
За даними В. Вечерського, 63 відсотки втрат припадає на два десятиліття — з 1919 по 1940 роки. Висновки і узагальнення дослідника змушують замислитися над тим, чи все сьогодні робимо для збереження культурної спадщини. Наведена в монографії статистика не може не вразити: за десять років незалежності України було втрачено більше пам’яток архітектури, ніж у роки першої світової війни (дванадцять і сім відповідно).
Автор порушує й ще одну дуже важливу проблему — відтворення втрачених архітектурних пам’яток. На переконання фахівця, цю справу не можна ставити нині на конвеєр, як спорудження житлових будинків, здійснювати поспіхом, бо це може призвести до відвертої чи завуальованої фальсифікації пам’яток.
Науковий рівень видання, його суспільна значимість та авторський погляд на проблему дають змогу сподіватися, що книга знайде своїх прихильників не лише серед фахівців, а й широкого загалу читачів.
Чернігів.
