Коментар психолога

— Усіх учасників цієї історії, а не тільки вітчима і пасинка, втягнуто в хронічний сімейний конфлікт. Любові і розуміння хочуть всі, в тому числі й Володимир. Проте сам він любити не вміє,  його не навчили дбати про інших людей, любити їх. Гадаю, в дитинстві Володя був самотній, можливо, дістав психічну травму, втративши матір, заздрив іншим дітям. Про це свідчать його невдалі спроби виховання Олексія.

Вітчима дратує ця дитина вже тому, що вона не така, яким був у дитинстві Володя. До Олексія треба було знайти підхід, йому були потрібні любов, турбота і розуміння. А Володимир, на мій погляд, ревнував Олексія до матері, «відігрувався» на ньому за свої невдалі спроби бути батьком. А потім мстив дитині за свої невдачі, ненавидячи Олексія за своє безсилля і невміння, за свій програш у батьківстві. Агресія у ставленні до чужої дитини свідчить про слабкість і безсилу злобу, про душевну самотність Володі, що ще більше посилювалося поведінкою Людмили — її єднанням з сином, взаєморозумінням між ними і коаліцією проти чоловіка.

Олексій, судячи з розповіді Людмили, — вперта, важка дитина, з досить сильним характером і, можливо, в чомусь навіть розвинутіший порівняно зі своїм вітчимом. Звідси — неприйняття, протидія, змагальність, ревнощі, агресія Володі і прагнення Олексія помститися за завданий біль. 

Людмила прагнула зберегти сім’ю, що розпадалася, проте це їй не вдалося. Вона тільки змогла не розгубити людей, які жили з нею під одним дахом. Її сім’я, по суті, існує формально, і далека від еталону: в ній немає головного — єдності і близькості рідних людей. Але Людмила змогла здружити своїх синів. І в цьому її велика заслуга. Я не думаю, що Людмилі треба звинувачувати себе в чомусь. Без кваліфікованої і сучасної психологічної допомоги в цій ситуації важко було знайти адекватні і конструктивні методи вирішення конфлікту і поліпшення відносин у сім’ї. Людмила намагалася зліпити сімейне щастя лише за допомогою своєї інтуїції і любові.

Що можна рекомендувати Людмилі М. і членам її сім’ї?

Володимиру, насамперед, треба подумати про своє життя і намагатися оцінити те, що він не самотній — у нього є дружина і двоє дорослих синів. А це вже щастя і велика удача. Переборовши страх і образу, він має піти назустріч членам сім’ї, і передусім — до пасинка.

Олексію, молодому, сильному, енергійному, треба спробувати стати вище образ і постаратися зрозуміти людські слабкості свого вітчима. Молодість і розум —велика сила. В молодості легко бути щедрим і пробачити людину, що старіє, її ревнощі, жорстокість. Адже батько, по суті, самотній.

Людмилі не треба сумніватися і докоряти собі за те, що могло б бути, а чого — ні; постаратися оцінити свої зусилля позитивно. Гадаю, треба залучити чоловіка до вирішення сімейних проблем, до інтересів синів.

У найскладнішій ситуації, хоч як дивно, опинився Ігор. Він має стати своєрідним центром в об’єднанні сім’ї, адже людина збагачується духовно, лише навчившися прощати і розуміти. Тільки так можна стати особистістю.