Різко пішли вгору ціни на бензин по всій Україні — за сім днів у середньому на 15—25 копійок.
Спостерігачі вважають: безпосереднім поштовхом до скачка цін на світлі нафтопродукти стало рішення уряду про збільшення акцизу на сиру нафту, яку завозять до України, з 20 до 30 євро за тонну.
Чим було зумовлено такий крок, залишається тільки гадати. Найпевніше, бажанням Кабміну залатати нашвидкуруч дірявий бюджет поточного року, такий, що не виконується, як відомо, передусім у своїй доходній частині. Втім, 150—200 мільйонів гривень розрахункового акцизу бюджет не врятують, та й надходження їх до скарбниці ще не факт.
Річ у тім, що стосунки нашого Кабміну з нафтотрейдерами і нафтопереробниками нагадують гру в одні ворота. В розпал польових робіт, пригадується, між урядом і найбільшими гравцями ринку моторного пального — Тюменською нафтовою компанією, «Лукойлом», «Казахойлом», «Укртатнафтою» та деякими іншими — було підписано меморандум, так би мовити, про взаємний пієтет. Кабмін обіцяв не порушувати правил гри, що склалися на той час, а нафтові магнати — не спекулювати цінами в період сезонного підвищення попиту на світлі нафтопродукти. І хоч як дивно, ціни на пальне влітку не тільки не зростали, а навіть дещо знижувалися!
Позитивний ефект відчули практично всі пересічні українці — сезонне зниження цін на сільгосппродукцію цього літа було значно відчутніше для нашого гаманця, ніж у попередні роки. Не дуже потерпали й сільгоспвиробники. Порівняно низькі ціни на основні харчові продукти — насамперед молоко, м’ясо, яйця, овочі та фрукти — сторицею перекривалися збільшенням обсягу продажу. Вибірковий статистичний аналіз стану ринку сільгосппродукції в деяких областях України переконливо показав, що цього літа вперше за останні десять років було досягнуто нехай і незначного, але все-таки зростання споживання висококалорійних харчових продуктів (а не тільки хліба й картоплі) на душу населення в країні.
Але недовго музика грала. Першими, як заведено, порушили домовленості нафтового меморандуму наші керманичі. Вони несподівано, без попередження скасували податкові пільги для зарубіжних нафтових компаній. Важко сказати, скільки грошей цей захід приніс у бюджет. Але те, що виробництво моторного пального на українських нафтопереробних заводах стало менш вигідним, ніж імпорт світлих нафтопродуктів, — це факт. У ситуації, що склалася, «Казахойл», «Лукойл» і ТНК по суті змушені були двічі платити податки: з нафти, яку завозять і якої в країні фактично немає (2,5 мільйона тонн вуглеводнів, що їх видобувають вітчизняні нафтовики, не покривають і 10 відсотків мінімальної річної потреби), та з продажу виробленого на українських НПЗ пального. Такий собі подарунок імпортерам бензину — очевидним конкурентам вітчизняних, нехай і з зарубіжною пропискою, нафтопереробників.
Першим відреагував на таку неджентльменську поведінку наших керівників від економіки «Казахойл». Голова Казахської державної нафтової компанії Ляззат Кіїнов озвучив через інформагентства рішення про те, що його компанія йде з України...
Довгострокові наслідки такого кроку вирахувати досить складно. Проте ясно, якщо Казахстан виконає своє рішення, так звана диверсифікація (збільшення кількості та різноманітності джерел) поставок нафти і нафтопродуктів — мета, якої начебто прагне Україна, щоб урізати свою енергетичну залежність від Росії, — залишається мрією ідіота. Насамперед постраждає Херсонський НПЗ. І не тільки тому, що казахи припинять поставляти йому, як це робили раніше, після придбання заводу, сиру нафту. А ще й тому, що на невизначений термін буде відсунуто вже розпочату тут модернізацію виробництва. Хто стане новим власником Херсонського НПЗ, які будуть його інтереси — цього сьогодні не скаже ніхто. Ні пан український Прем’єр-міністр, ні сам Господь Бог. Коротше, це тільки здається, що уряд притиснув зарубіжні компанії. Насправді — скасування податкових пільг на нафту, яку завозять, є не що інше, як іще один непрямий податок на всіх нас. Отож стриження овець триває.
Мультиефект (ланцюгову реакцію за видами товарів) від зростання цін на бензин і солярку ми вже відчули. Адже це тільки в теорії 30-відсоткове збільшення податків на енергоносії не веде до значного зростання роздрібних цін. Запитайте про це у фермера. Принаймні минулої неділі ціна за кілограм картоплі на центральних ринках Києва вже зашкалювала за три гривні. Тож, панове пересічні українці, готуйтеся до чергового затягування пасків.
