77 експонатів привезено з Львівського державного природознавчого музею Національної академії наук України до музею природи Національного природного парку «Подільські Товтри» у Кам’янці-Подільському. Найцікавіші серед них — рештки мамонтів: бивні, зуби, щелепи, гомілкова кістка. Такий щедрий дарунок львівяни пояснили тісною співпрацею з парком. А також тим, що в місті є найбільший експонат силурійської епохи — Смотрицький каньйон, де можна доторкнутися до поверхні землі 40-мільйоннорічної давності, коли по ній блукали мамонти.
Пальці на фасаді ратуші
У Кам’янець-Подільському корпункті «Голосу України» — приваблива і незвична виставка інженера, викладача будівельного технікуму Віталія Петренка. Це макети найважливіших пам’яток історії та архітектури Кам’янця.
Автор створив свою колекцію для тих, чиї очі не бачать і дотик стає основним каналом зв’язку зі світом. У місті — одне з найбільших підприємств Українського товариства сліпих.
Коли в його цехах ще стояв робітничий гул і товариство мало кошти, директор Микола Бесараб разом з Віталієм Петренком розпочали реалізацію ідеї — дати незрячим можливість краще пізнати рідне підприємство, місто. Так з’явилися макети бази відпочинку УТОС, садової ділянки, тренажерів, а згодом Старої фортеці, кафедрального Петропавлівського костьолу, ратуші, Миколаївської церкви. Не тільки зовнішній вигляд, а й планування приміщень, інтер’єр пізнають на дотик люди, позбавлені зору.
«Побачити» перлини архітектури з допомогою пальців хотіли члени Чернівецького товариства. Там витвори Петренка мали величезний успіх. Зроблені вони міцно, надійно, бо бувають у тисячах рук.
На жаль, нині копітка праця пана Віталія не має перспективи — на макети бракує грошей. І в Україні їх більше ніде не виготовляють. А шкода. Більшість визначних пам’яток світу мають свої мініатюрні копії, які подорожують світом, приваблюючи увагу до оригіналів.
Кам’янець-Подільський