Європейські тривоги

— Передусім вразив рейхстаг.

Унікальним є те, що конкурс на кращий проект його реконструкції, оголошений німцями, виграв британський архітектор. Одна із знахідок — прозорий купол рейхстагу. Тепер німецький виборець може піднятися нагору і через прозору стелю дивитися, як працює той, за кого він голосував. Навіть привітати свого обранця чи висловити невдоволення. А міст, на якому обмінювалися шпигунами СРСР і США, також оновлено, він найбільше завантажений і називається мостом Дружби.

— Декларація складається з трьох основних частин. Перша присвячена політичним питанням та безпеці, друга — економіці, науці, технологіям та навколишньому середовищу і третя — демократії, правам людини та гуманітарним питанням.

ОБСЄ рішуче засудила всі акти тероризму незалежно від їх мотивації. Наголошувалося, що глибинні причини терористичних актів — у наявній у світі політичній, економічній та соціальній нерівності. Парламентська асамблея закликала держави-учасниці боротися з бідністю як з одним із основних чинників, що спричинюють соціально-економічні негаразди та є основою тероризму. Європейські парламентарії вважають надзвичайно важливим позбавити тероризм підтримки з боку суспільства та вжити ефективних заходів для усунення соціально-економічних чинників цієї підтримкик — бідності, безробіття, неграмотності, расової, етнічної, релігійної та інших форм дискримінації.

Асамблея закликала держави-учасниці добитися поставленої ООН мети — виділяти 0,7 відсотка свого ВВП для допомоги бідним країнам.

Сесія схвалила створення нової посади в рамках ОБСЄ — особистого представника діючого голови з питань запобігання тероризму та боротьби з ним. Це розширить роль Парламентської асамблеї, її компетентність у підготовці поліцейських кадрів та прикордонному нагляді, інформації про здійснювану контртерористичну діяльність.

Європейські парламентарії застерегли свої держави від експорту озброєння та товарів подвійного призначення до країн, які відмовляються ратифікувати та виконувати конвенції ООН, спрямовані проти тероризму.

Темою обговорення на наступній сесії, порушеною канадською та британською делегаціями, може стати питання про можливу торгівлю зброєю України, зокрема продаж зброї до Іраку.

— На жаль, торгівля людьми, а особливо жінками та дітьми, поширюється Європою всупереч національним, регіональним та міжнародним зусиллям, спрямованим на боротьбу з цим явищем. Цей факт визнали країни—члени ОБСЄ. Причини ті самі — безробіття, нерівність, дискримінація, расизм, насилля, а також попит на дешеву робочу силу та проституцію. Європейські парламентарії домовилися: країни, в яких «осідають» продані для сексуальної експлуатації особи, несуть безумовну відповідальність за розв’язання проблем, що породжують попит на такі послуги.

Декларація також закликала країни—члени ОБСЄ забезпечити у внутрішньому законодавстві положення, що дозволяють законно переслідувати своїх громадян, які виїжджають за кордон для здійснення сексуального насилля над дітьми. В рамках ОБСЄ створено спеціальний фонд, основне завдання якого полягає у фінансуванні проектів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми. Докладно розглянути цю проблему, а також економічні наслідки торгівлі зброєю та забороненими видами наркотичних речовин домовилися на економічному форумі ОБСЄ у 2003 році.

— Справді, ці питання гостро цікавили і турбували всіх. У Берліні, наприклад, місце білоруської делегації практично залишилося порожнім через невизнання мандата її делегації. Країни-учасниці рішуче засудили жорсткі обмеження на свободу слова у Білорусі. Було висловлено стурбованість повідомленнями про причетність деяких високопосадових осіб у Білорусі до замовлених убивств провідних діячів опозиції. У залі засідань пролунала також інформація про постачання смертоносної військової техніки Білоруссю терористам і країнам, які надають останнім притулок. У цьому зв’язку асамблея ще раз підкреслила зацікавленість країн—членів ОБСЄ в існуванні незалежної та суверенної Білорусі, інтегрованої в демократичну Європу, та закликала білоруську владу негайно видати візи дипломатам з консультативно-наглядової групи, призначеним ОБСЄ, яка має повноваження спостерігача за розвитком подій в Білорусі. За умови демократизації білоруського суспільства ПА ОБСЄ зможе переглянути питання щодо участі білоруської делегації в офіційних засіданнях.

Багато уваги на засіданні було відведено придністровській тематиці. Парламентська асамблея привітала домовленість про відновлення переговорного процесу на експертному рівні з проблем статусу Придністров’я. Було відзначено роль Києва, оскільки саме в Києві на переговорах 2—3 липня 2002 року досягнуто такої згоди. Водночас викликала занепокоєння відсутність прогресу у справі вивезення російських боєприпасів з регіону, яке має завершитися до кінця 2002 року. Асамблея у Резолюції щодо Молдови закликала Російську Федерацію забезпечити виконання зобов’язань, зафіксованих у Декларації Стамбульської зустрічі ОБСЄ на найвищому рівні 1999 року. Парламентська асамблея наголосила також на необхідності співпраці керівництва Придністров’я з Російською Федерацією та ОБСЄ у розв’язанні проблеми Придністров’я, включаючи забезпечення ОБСЄ необмеженого доступу до складів боєприпасів у Колбасні. Представники країн—членів ОБСЄ звернулися до керівництва Придністров’я із закликом звільнити членів «Групи Ілашку», які все ще ув’язнені в Придністров’ї, як акт примирення та доброї волі.

Щодо України, то з доповіддю про підсумки минулих виборів до Верховної Ради виступив голова місії спостереження за виборами в Україні, а нині президент ПА ОБСЄ Брюс Джордж, який, зокрема, зазначив, що, незважаючи на певний прогрес порівняно з виборами до ВР 1998 року, а також виконання низки взятих зобов’язань, влада не змогла гарантувати рівні умови для всіх учасників виборів. У доповіді також зафіксовано технічну недосконалість виборчого процесу в день голосування.

На сесії було вручено щорічну премію в галузі журналістики та демократії, яку поділили між собою білоруський телевізійний журналіст Павло Шеремет та австрійський телевізійний журналіст Фрідріх Ортер. Торік таку премію присуджено посмертно українському та іспанському журналістам Георгію Гонгадзе і Хосе Луїсу Лопесу де Лакалю.

Наступну сесію ПА ОБСЄ заплановано провести у Відні на початку 2003 року.