Облога «Енергоатому»

Усі мусимо знати: найбільшу, державну відповідальність за безпеку наших АЕС несе передусім головний наш виробник атомної енергії — Національна атомна енергогенерувальна компанія (далі НАЕК) «Енергоатом». Їй і належало б повідомити редакції, а ми сповістили б нашим читачам, добряче «нагодованим» чорнобильським лихом, що тривожний громадський сигнал почуто. Може, якихось заходів уживають, інші планують. А може, навіть відбитися твердженням: у нас усе гаразд, то бабусі на базарі балакають... Якщо, звичайно, за «бабусь» мати Держкомітет ядерного регулювання і Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, чиї повідомлення використано в названій публікації.

Та замість реакції НАЕК на одній з прес-конференцій багатьом ЗМІ ще одну тривожну звістку повідомив Громадський комітет національної безпеки України. Більше того, ця офіційно зареєстрована організація, до складу якої входять переважно студенти юрфаку Київського національного університету ім. Т. Шевченка, вже тривалий час б’є на сполох. Мовляв, енергоблоки на Хмельницькій та Рівненській АЕС добудовують з грубим порушенням чинного законодавства — без відповідних позитивних висновків державних експертиз. Зокрема, екологічних. Про це докладно йшлося в публікації «Ми наче не проходили цього...» («Голос України» за 30 липня ц. р.).

Там наголошувалося: пооббивавши пороги численних кабінетів різних столичних установ, набивши безліч гуль, комітетівці звернулися по захист до суду. Але Печерський місцевий суд міста Києва відмовився навіть заяву від них прийняти. Та Апеляційний суд Києва їхню скаргу задовольнив, ухвалу Печерського скасував. Останній 5 серпня мав розглянути справу «Громадяни проти «Енергоатому». До суду прибули потужна група захисту від компанії і багато бажаючих взяти участь у судовому засіданні. Ті, хто не зміг зайти до переповненого залу, пікетували приміщення суду. Журналістам, яких також прибуло чимало, заборонили провадити будь-які зйомки. Позивачі, у свою чергу, вимагали надати засіданню широкої гласності. Здійнявся неймовірний гамір, і суд переніс розгляд справи на жовтень.

А 16 серпня до того ж Печерського суду з вимогою негайно припинити протизаконну добудову енергоблоків звернулося ще й об’єднання «Громадський контроль».

Обидві ці організації стверджують: згідно з Цивільним процесуальним кодексом України подання скарги до суду має зупиняти дію оскаржуваного рішення. Тобто з моменту прийняття скарги суд зобов’язаний зупинити дію ліцензій, виданих НАЕК, і саму добудову блоків. Приймаючи скаргу від комітету, голова Печерського місцевого суду Ніна Фадєєва пообіцяла надіслати Держкомітетові ядерного регулювання відповідне подання. Чи стане воно палицею в могутнє і величезне колесо прискореного будівництва енергоблоків, побачимо.

Водночас на НАЕК «Енергоатом» насунула інша біда: Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу стосовно кількох колишніх посадових осіб компанії. За попередніми оцінками слідства, вони завдали державі збитків на 200 млн. гривень. Це повідомлення «Інтерфаксу-Україна» вже друкувала наша газета.

Хоча слідство не називає підозрюваних, на посаду президента НАЕК «Енергоатом» замість Юрія Недашківського призначено Сергія Тулуба. Можливо, під його впливом, балансова комісія, яка 1 серпня аналізувала діяльність атомних станцій за перше півріччя нинішнього року, визнала «роботу колективів АЕС з виконання виробничої програми задовільною, а ось роботу керівників станцій і дирекції НАЕК «Енергоатом» стосовно програми підвищення безпеки — недостатньою». Там же новий президент заявив: «Ми повинні й надалі нарощувати темпи виробництва, забезпечувати безумовне виконання планових показників, безпечну роботу атомних електростанцій».

Свою рішучість нарощувати темпи виробництва електроенергії атомними станціями Сергій Тулуб підтвердив 5 серпня на Рівненській АЕС, де відбулася виїзна виробнича нарада НАЕК. Він зауважив, зокрема, що нинішнє фінансування не дає можливості вести будівництво 4-го енергоблока цієї станції на належному рівні. Рішенням нового президента компанії збільшено щоденні цільові грошові надходження сюди вдвічі, що становить 1 млн. 420 тис. грн. Визначено і термін пуску блока — 2004 рік.

Так, електроенергія нашій країні потрібна. Але як нам відомо, на цій виробничій нараді не загострювалося питання проходження експертиз. Отже, караван іде?..

І все ж важливим для нас усіх, смертних, наляканих чорнобильською катастрофою, є таке зізнання Сергія Тулуба. Економічна ситуація в «Енергоатомі» складна, бо тепломеханічне обладнання на станціях зношене на 56, а електрообладнання і апаратура технічного контролю — на 60 відсотків. Для виправлення ситуації потрібні значні капіталовкладення, над чим і працюють в «Енергоатомі». Є вже начебто перші кроки з фінансового оздоровлення компанії. Нині буцімто вже ефективніше використовують кошти. Змінено пріоритети, згідно з якими гроші насамперед спрямовують на ремонти, модернізацію та заходи з підвищення ядерної безпеки атомних енергоблоків.

Так би раніше. Та якби ще ті 200 млн. гривень, що їх, за попередніми оцінками слідства, вкрадено в компанії, то, мабуть, справи з безпекою на АЕС справді були б кращі. І ми всі спали б спокійніше.

Намір президента НАЕК забезпечити не лише стабільну та безпечну роботу компанії, а і її розвиток актуальний. Та дещо дивують його кадрові перетасовки.

Своїм наказом Сергій Тулуб із 16 серпня призначив генеральним директором відособленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Олександра Смишляєва, який працював заступником державного секретаря Міністерства екології та природних ресурсів. У нього, до речі, чималий досвід роботи на атомних станціях. Тут начебто очевидне зміцнення керівництва станції і відчутний рух уперед до реалізації запевнень і намірів президента НАЕК.

А от інше призначення — генерального директора відособленого підрозділу «Рівненська АЕС» Володимира Коровіна своїм заступником з питань будівництва та інвестицій. Це ж В. Коровін свого часу не забезпечив подання матеріалів на експертизи взагалі стосовно добудови блока (хмельниччанам, до слова, повернули їх на доопрацювання). І вже нині задля убезпечення станції і самого блока, який будується, визначили недоліки з безпеки і реалізують програму із 147 заходів. Знають, що треба робити. Але чимало з них передбачається реалізувати протягом трьох-п’яти років після введення енергоблока в експлуатацію.

Можливо, декотрі з тих заходів і можна буде здійснити під час експлуатації енергоблока, і він не завдаватиме шкоди природі і людям. Але за умови, що під час будівництва не з’являться нові «недо», котрі було допущено під час такого ж прискореного введення в експлуатацію Чорнобильської АЕС.

Утім, заходи, яких енергійно вживає новий президент НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб, видаються прогресивними, дійовими. Як, певно, і оцей — створення у складі компанії спеціалізованого відособленого підрозділу — Управління справами. Його завдання — «підвищення ефективності діяльності з господарського обслуговування Дирекції «Енергоатому».

Якщо додати, що пан Тулуб водночас залишається і заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України, то не повинно бути жодних сумнівів щодо наслідків цих його перших впевнених і широких кроків на посаді президента компанії «Енергоатом». Ось тільки чи узгодять свої дії державна Рада і Громадський комітет національної безпеки та всеукраїнська організація «Громадський контроль»? Може, краще обійтися їм без суду? Проте не лише членів цих та інших громадських організацій має турбувати безпечне для життя і здоров’я довкілля. Це — конституційне право кожного з нас.

...Склалося так, що повідомлення відділу організації роботи зі ЗМІ НАЕК «Енергоатом» засвідчили і про новий етап діяльності компанії, і самого відділу. Це також стало відчутно помітно в серпні-вересні — після призначення президентом компанії Сергія Тулуба. І «Енергоатом» немовби вийшов із підпілля, відкрився усім нам.

Тож уже ніби й не потрібні відповіді на попередні наші публікації. Може, ця зачепить керівництво НАЕК? А за роботою діючих атомних ми все-таки спостерігатимемо. Особливо за їх безпекою. Отже, не прощаємося...