Перший повноцінний пленарний тиждень у Верховній Раді розпочався доволі символічно — з дня уряду, на якому розглянули питання про подолання бідності. Cправді, хоч би як оптимістично усміхалися перед камерами урядовці, переконуючи нас із парламентської трибуни у «незаперечних фактах зростання реальних доходів населення», бідність залишається візитівкою сучасного розвитку нашої держави. Навіть за сміховинно низькою офіційною межею бідності — 175 гривень — сьогодні перебувають понад 20 відсотків наших співгромадян. А якщо врахувати загальноприйняті світові стандарти, бідним можна вважати фактично весь народ. Хіба що без його невеличкої верхівки.
Головним результативним досягненням парламенту за тиждень стало досить швидке ухвалення порядку денного другої сесії. Депутати розглядатимуть на цій сесії держбюджет на наступний рік, Податковий, Цивільний, Адміністративно-процесуальний і Трудовий кодекси, закони «Про Кабінет Міністрів» та «Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії» з пропозиціями Президента, закон «Про Президента України», шість законопроектів про внесення змін до Конституції та кілька законопроектів про вибори народних депутатів на пропорційній основі.
Якщо законотворча робота вже входить у більш чи менш спокійне русло, то політичні процеси у стінах парламенту, навпаки, стають дедалі бурхливішими. Лідери опозиційних фракцій, користуючись відновленням прямої трансляції сесії по УР-1, не раз зверталися до своїх мікрофонів для чергових закликів до народу долучитися до акцій протесту 16 вересня. До того ж підливало масла у вогонь чергове подання Генпрокурора України про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин повернув подання до Генпрокуратури на доопрацювання, мотивуючи це потребою підготувати додаткові обгрунтування. Хоча сама Юлія Володимирівна наполягала негайно розглянути це подання, вважаючи, що в сесійній залі поки що не зібрано достатньо депутатських голосів для «зеленого світла» на її арешт.
Зроблений на початку сесії перший ривок назустріч ініціативам Президента про перетворення України на парламентсько-президентську республіку продовження фактично не мав. Правовий комітет, якому на першій погоджувальній раді було доручено за тиждень сформувати робочу групу з підготовки змін до Конституції, нічого конкретного поки що не запропонував. Хіба що вивіску — «тимчасова спеціальна комісія». З 13 фракцій свої пропозиції про формування конституційної комісії подали до профільного комітету лише три. А соціалісти взагалі навідріз відмовилися брати в ній участь.
Зате робота над створенням парламентської більшості, на що також благословив Президент, закипіла з новою силою. До переговорів дев’яти фракцій та об’єднаних есдеків долучилися не лише «Наша Україна», а й Голова Верховної Ради і навіть сам Президент. Нічого конкретного на «більшовицькій кухні» ще не «зварилося», єдине, що сторони вирішили ні до кого не приєднуватися (ні «Нашій Україні» до «дев’ятки», ні навпаки), а розпочати створення більшості з підписання спільної угоди. Окрім розподілу посад у коаліційному уряді, з’явилася ще пропозиція перерозподілити серед більшості керівні крісла в парламентських комітетах. Утім, навіть якщо на етапі розподілу керівних портфелів удасться досягти згоди і парламентську більшість вдасться створити, прогнозувати її долю сьогодні дуже складно — жодних законодавчих гарантій ця більшість не матиме.