Музей Майкла Карлоса в Атланті за півтора мільйона доларів прикупив дев’ять єгипетських мумій, щоб поповнити колекцію та урізноманітнити основну експозицію. Їх виставили на загальний огляд у вітринах, що спеціально обладнані датчиками та приладами для підтримання постійного рівня температури та вологи.

Лежали собі мумії, лежали, і раптом, буквально півроку тому, одна з них опинилася в центрі загальної уваги. Її впізнали! «Невідомий чоловік» під довгим інвентарним номером виявився Рамсесом І (1295—1294 рр. до н. е.), засновником XІX династії Нового царства, однієї з найпомітніших та найважливіших у всій історії Давнього Єгипту.

Виявилося це так. Насамперед американські вчені звернули увагу на суто зовнішню схожість «їхньої» мумії з останками Сеті І та Рамсеса ІІ, котрих знає «в обличчя» кожен, хто хоч раз відвідав Національний музей у Каїрі. Обстеження рентгеном і радіокарбонний аналіз дали змогу уточнити час, коли було проведено обряд бальзамування. Зрештою, хімічні дослідження смол та дубильних речовин, що їх використовували під час цієї процедури, підтвердили дані аналізу й водночас засвідчили, що бальзамування було здійснено за вищим розрядом з використанням найдорожчих компонентів. Так готували в останню путь лише останки царюючих осіб та їх найближчих родичів.

Під час розслідування встановили, що мумію Рамсеса І було нелегально вивезено з Єгипту майже 150 років тому, а точніше — 1861 року. З того часу вона довго «мандрувала» світом, побувала в Канаді і нарешті «осіла» в Атланті.

Дізнавшись про це, єгипетська влада зажадала повернення фараона. І співробітники музею Майкла Карлоса погодилися. Адже, як спробував пожартувати нещодавно хранитель відділу старожитностей Петер Лаковара, «якщо б десь за кордоном знайшли останки Джорджа Вашингтона, нам теж дуже хотілося б, щоб їх повернули до Сполучених Штатів».

Тепер Рамсес І вже вкотре має здійснити свій «посмертний похід» — з Атланти до Каїра. Тільки поки що невідомо коли. Принаймні музей має намір виставити мумію востаннє у травні 2003 — квітні 2004 року. До речі, американці сподіваються, що за їхню «щедрість» єгипетська сторона віддячить їм тим самим і дасть змогу провести порівнювальний аналіз ДНК Рамсеса І та його родичів з Каїрського музею. І хтозна, може американцям поталанить більше, ніж японцям, які свого часу намагалися провести таку процедуру з Тутанхамоном, але дозволу так і не отримали.

(за матеріалами зарубіжної преси).