Цьогоріч у Кам’янець-Подільському районі на Хмельниччині з кожного гектара зібрали на вісім центнерів більше ранніх зернових. Це стало можливо завдяки барді — відходам місцевого Довжоцького спиртозаводу. Навесні кам’янецькі аграрники пішли на експеримент, провівши позакореневе підживлення бардою сходів ярого ячменю та пшениці. І ось тепер пожинають плоди новації.
Барду (іншими словами — брагу) свого часу немало лаяли і кам’янчани, і мешканці навколишніх сіл. Особливо перед дощем, коли «аромати» з відстійників спиртозаводу, як кажуть, били в ніс. Невдоволена громадськість вимагала від влади вжити певних заходів. І раптом, на їх подив, барда виявилася корисною.
— Сільськогосподарським підприємствам виживати важко. Дорого коштують нова техніка, гербіциди, добрива, — коментує наслідки експерименту начальник районного управління сільського господарства Антон Білик. — Тому на впровадження нових технологій ідемо сміливо. Ще минулоріч кам’янчани мали власні напрацювання з використання барди. Ці справді екологічно нечисті відходи в малих науково обгрунтованих дозах дають економічний ефект при вирощуванні сільгосппродукції. У цьому мене переконав завідувач кафедри захисту рослин Національного аграрного університету Микола Доля. Спиртозавод, у якого барди вдосталь (вистачить ще на дві області), віддав нам добриво задарма. Ще й подякував. До речі, експеримент під наглядом науковця проводили ще кілька районів в Україні. Успіх мають усі.
Можливо, тепер громадськість, справедливо вимагаючи поміняти технологію виробництва спиртозаводу, не так суворо судитиме несподівані «дріжджі для врожаю».
